батько, брат, родич в роки війни. p align="justify">
1. Селяни у воєнні роки Коли фашистська Німеччина напала на нашу Батьківщину, за колгоспним селищам проходили, як і по всій країні, мітинги і збори, на яких якутські селяни заявляли про свою рішучість усіма силами і засобами допомогти справі перемоги над ворогом. p align="justify"> Історію сільського господарства Якутії і історію його трудівника - колгоспного селянства воєнних років можна розділити на два періоди: перший - з початку війни пл квітня 1943р.; другий - з квітня 1943р. до кінця війни.
У перший період - колгоспне селянство перебудувало свою роботу на новий лад, стосовно до вимог військового часу. А саме значно розширена посівна кінь, збільшений мінімум трудоднів, який повинен був відпрацювати колгоспник в громадському господарстві, збільшено норми державних поставок м'яса і молока, введена додаткова поставка зерна і м'яса на фонд Радянської Армії, створено фонди оборони і допомоги населенню районів, звільнених від фашистської окупації, організована підготовка нових механізаторських кадрів, проведена мобілізація коштів населення на фінансування Вітчизняної війни шляхом оподаткування військовим податком і підписки на військові позики.
Колгоспне селянство Якутії все своє життя і діяльність підпорядковані завданню розгрому ворога. Здавало воно державі хутра, риби, м'яса, масла, хліби, мобілізувало на потреби війни свої грошові кошти, взяло активну участь і у всенародному русі на допомогу фронту. Колгоспне селянство Якутії з усією гостротою зазнавало неймовірні труднощі кровопролитної війни. До того ж в роки війни майже всі основні сільськогосподарські райони республіки були охоплені сильною посухою. Виникла загроза катастрофічного падежу худоби. Це викликало голод серед населення ряду районів. Різко зросла смертність від недоїдання, хвороб. p align="justify"> Що залишилися в тилу жінки, люди похилого віку і підлітки, рухомі почуттям величезної відповідальності за долю Батьківщини, терплячи позбавлення і негаразди того важкого часу, розгортали напружену роботу в допомогу фронту. Недоїдаючи і недосипаючи, вони самовіддано трудилися в ім'я перемоги і добилися навіть у найважчий час - у перший період війни - збереження довоєнного рівня поголів'я громадської худоби і розширення посівної площі зернових, хоча останнє не супроводжувалося підйомом врожайності і було допущено різке скорочення поголів'я худоби в особистому власності колгоспників, що призвело до тяжких наслідків.
Другий період характеризується деяким поліпшенням стан сільського господарства і першими кроками з підняття життєвого рівня колгоспного селянства. Цьому поклали початок наступив в 1943 р. корінний перелом у ході Великої вітчизняної війни. У цьому році вперше за час війни вдається отримати порівняно непоганий урожай і дати державі більше хлі...