че і невиробниче вкладення капіталів. p> Розрізняють первинний ринок цінних паперів , де здійснюється емісія та первинне розміщення цінних паперів, і вторинний , де виробляється купівля-продаж (звернення) раніше випущених цінних паперів. p> Як і будь-який інший ринок, РЦБ складається з попиту, пропозиції та врівноважує їх ціни. Попит створюється компаніями і з деяких пір державою, яким не вистачає власних доходів для фінансування інвестицій. Бізнес і уряди виступають на РЦБ чистими позичальниками (більше займають, чим позичають), а чистими кредитором є населення, особистий сектор, у якого з різних причин доход перевищує суму витрат на поточне споживання та інвестиції в матеріальні активи (головним чином житло).
Класифікації видів ринків цінних паперів мають багато подібності з класифікаціями самих видів цінних паперів. Так розрізняють:
- міжнародні та національні ринки цінних паперів;
- національні та регіональні (Територіальні) ринки;
- ринки конкретних видів цінних паперів (Акцій, облігацій тощо);
- ринки державних і корпоративних (Недержавних) цінних паперів;
- ринки первинних і похідних цінних паперів.
Сенс тієї чи іншої класифікації ринку цінних паперів визначається її практичною значущістю.
В
1.1 Функції ринку цінних паперів
Ринок цінних паперів має цілий ряд функцій, які умовно можна розділити на дві групи; загальноринкові функції , притаманні зазвичай кожного ринку, і специфічні функції , які відрізняють його від інших ринків. p> Дозагальринковим функцій відносяться такі, як:
- комерційна функція, тобто функція отримання прибутку від операцій
на даному ринку;
- цінова функція, тобто ринок забезпечує процес складання ринкових цін, їх постійний рух і т.д.;
- інформаційна функція, тобто ринок, виробляє і повідомляє своїх
учасників ринкову інформацію про об'єкти торгівлі та її учасників;
- регулююча функція, тобто ринок, створює правила торгівлі та участі в ній, порядок вирішення спорів між учасниками, встановлює пріоритети, органи контролю або навіть управління і т.д.
До специфічних функцій ринку цінних паперів можна віднести наступні:
- перерозподільні функцію;
- функцію страхування цінових і фінансових ризиків.
Перерозподільна функція умовно може бути розбита на три підфункції:
- перерозподіл грошових коштів між галузями і сферами
ринкової діяльності;
- переклад заощаджень, передусім населення, з непродуктивної
в продуктивну форму;
- фінансування дефіциту державного бюджету на неінфляці-
ційної основі, тобто без випуску в обіг додаткових грошових
коштів.
Функція страхування цінових і фінансових ризиків, або хеджування, стала можливою завдяки появі класу похідних цінних паперів: ф'ючерсних і опціонних контрактів.