Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Біологічна продуктивність лісових ландшафтів

Реферат Біологічна продуктивність лісових ландшафтів





для сільськогосподарського користування.

Перші відомості про штучних посівах і посадках дерев і чагарників на території Росії відносяться до кінця 17 - початку 18 століття і пов'язані із створенням так званих присадибних гаїв і присадибних парків. Гаї створювалися в основному з листяних дерев. У середині 19 століття В.А. Дубянский (1856) повідомляв про збережених перших гаях у Володимирській губернії про те, що прекрасні гаї лип і беріз, дубів і осик, рідше ялин і сосен, розведені переважно боярами часів царювання Катерини II та її наступників. Ці гаї вважалися обов'язковим атрибутом прикраси садиби, таким же як грецький і англійський сад. Таких штучних насаджень, нерідко в десятину і навіть у 2, 3 і 4, а частіше в півдесятини, у Володимирській губернії було до 700. Це свідчить про тому, що росіяни садівники вже з середини 18 століття вміли пересаджувати і вирощувати з насіння такі породи як липа, дуб, клен, навіть сосна і ялина. Однією з найбільш ранніх друкованих вітчизняних робіт за технологією лісовирощування соснових культур можна вважати статтю А.Нартова про посіві лісу, опубліковану в 1765 р. до першому томі праць Вільного економічного суспільства. У цій статті описувалися насіння сосни, ялини, берези, час їх збору та висіву.

Видатний досвід лісорозведення сосни був проведений в маєтку Пришиб Зміївського повіту Харківської губернії І.Я. Данилевським, який почав посів насіння сосни в 1804 р. і в порівняно короткий термін створив сосновий гай на площі 1093 га.

У 1817 р. були розпочаті лісові посадки на пісках Мохнаганского лісництва IV округу Слобідсько-Українського (Харківського) військового поселення. Піски займали в лісництві 23 тис. десятин. Сосна розлучалася посівом насіння і часткової посадкою. Всього було вироблено 7648 га культур. Прекрасний стан цих культур зазначалося в 1881 р. у віці 60 років і в 1910 р. у віці близько 100 років.

З описів технологічних прийомів тих років відомо, що при створенні лісових культур сосни застосовувалася глибока обробка грунту, на чорноземах додавався при культивуванні сосни пісок, на пісках вже застосовувалося попереднє шелюгованіе. Посадку виробляли в канавки або в ямки розміром 18 * 18 см.

У двадцятих роках 19 століття почалися посіви сосни в уральських гірських лісах, де застосовувався спосіб старшого лісничого гірських заводів Шульца, за яким висівалось на 1 десятину 1 пуд насіння сосни, змішаних з 8 пудами піску. У сорокових роках 19 століття в лісах уральських гірських заводів посіви сосни були вироблені на площі 89 десятин, в тому числі на 82 десятинах цілком вдалі. Відомі також вдалі посадки сосни В.Я. Ломиковського в маєтку при сільці Трудолюб Миргородського повіту Полтавської губернії, розпочаті з 1809 р. У 21 рік дерева сосни в цих посадках мали на висоті 1,5 м діаметр 25 см.

Однак найбільш істотну роль у розробці технології створення лісових культур сосни звичайної зіграли роботи з лісовідновлення та лісорозведе...


Назад | сторінка 2 з 31 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Селекція сосни звичайної в Тулунской лісництві Іркутської області
  • Реферат на тему: Біоіндикація забруднення повітря станом сосни звичайної
  • Реферат на тему: Аналіз змін розмірів і структури річних кілець у сосни звичайної
  • Реферат на тему: Оцінка ступеня адаптації кліматіпов сосни звичайної різного географічного п ...
  • Реферат на тему: Визначення стану навколишнього середовища по хвої сосни звичайної (Pinus sy ...