т відбив науково обгрунтовані напрями сталого розвитку республіки, виходячи з принципів сталого розвитку, прийнятих ООН в В«Порядку денного на XXI вік В», і власних національних інтересів, умов та особливостей розвитку.  
 Національна стратегія сталого розвитку Республіки Білорусь була розроблена з метою забезпечення ефективного участі країни у вирішенні питань сталого соціально-економічного розвитку в рамках світового господарства і створення необхідних передумов сталого розвитку в республіці, здатних забезпечити збалансоване рішення соціально-економічних завдань, проблем збереження сприятливого навколишнього середовища та природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення потреб нинішнього і майбутніх поколінь людей.  Національна стратегія сталого розвитку Республіки Білорусь увійшла в систему державних прогнозних і планових документів соціально-економічного розвитку на довгострокову перспективу і розробляється кожні п'ять років на 15-річний період. 
  Ідея сталого розвитку виникла в результаті усвідомлення людством обмеженості природно-ресурсного потенціалу для економічного росту і небезпеку, що насувається необоротних негативних змін у навколишньому середовищі, а термін В«сталий розвитокВ» був введений в широке вживання Міжнародною комісією з навколишнього середовища і розвитку в 1987 році.  Сталий розвиток пов'язаний і базується на двох ключових поняттях: 
  1) потребах, в тому числі пріоритетних (необхідних для існування найбідніших верств населення); 
  2) обмеженнях, обумовлених станом технології і організацією суспільства, зумовлюють здатність навколишнього середовища задовольняти нинішні і майбутні потреби людства. 
				
				
				
				
			  Задоволення людських потреб є головним завданням людського розвитку.  Мова йде про найбільш важливих для життя людини потребах і надання для всіх людей рівних можливостей їх задоволення. 
  Сталий розвиток носить динамічний характер.  Воно являє собою процес змін, в якому масштаби експлуатації ресурсів, напрямки капітальних вкладень, орієнтація технічного розвитку та інституційні зміни узгоджуються з нинішніми і майбутніми потребами. 
  Сучасний підхід до концепції сталого розвитку у світовому масштабі вироблявся протягом тривалого періоду часу, беручи до уваги найрізноманітніші концепції: динамічного зростання, органічного зростання, динамічної рівноваги та ін Робота проводилася в рамках Римського клубу.  Спільним для всіх концепцій підходом є зіставлення глобальної економічної системи з живим організмом, аналіз кількісного і якісного зростання. 
  Поняття В«сталий розвитокВ» передбачає відмінність між економічним розвитком та економічним зростанням.  Економічний зростання спрямований на кількісне збільшення масштабів економіки: обсягу матеріальних потоків, зростання людських ресурсів, збільшення обсягу результатів людської праці. 
  Економічний розвиток передбачає якісне поліпшення структури, конструкції і композиції цих фізичних обсягів.  Однак на практиці ці...