академію. Машина Лейбніца вимагала для установки спеціальний стіл, так як мала значні розміри: 100х30х20 сантиметрів. Значний внесок у розвиток обчислювальної техніки вніс англійський математик і винахідник Чарльз Беббідж. Ідея побудови В«різницевої машиниВ» для обчислення навігаційних, тригонометричних, логарифмічних та інших таблиць виникла у нього в 1812 році. Назву вона отримала через використання методу В«кінцевих різницьВ». Свою першу різницеву машину Беббідж побудував в 1822 році і розрахував на ній таблицю квадратів, таблицю значень функції y = x2 + x +41 і ряд інших таблиць. Однак через брак коштів ця машина не була закінчена, і здана в музей Королівського коледжу в Лондоні, де вона зберігається по сьогоднішній день. Однак ця невдача не зупинила Беббіджа. Близько 1833 йому прийшла в голову ідея В«аналітичної машини В», після чого він різницеву машину практично поховав, так як можливості нової машини значно перекривали можливості різницевої, вона виконувала обчислення без участі людини. Ч.Беббідж запропонував так званий принцип програмного управління. Сутність його полягає в тому, що обчислювальна машина автоматично вирішує поставлене завдання, якщо в неї заздалегідь вводиться програма, що визначає послідовність виконуваних дій. У сконструйованої їм в 1834 р. В«аналітичній машиніВ», ця програма задавалася у вигляді системи пробивок (перфорацій) на відповідних перфокартах. Такі перфокарти були вперше запропоновані на початку XIX ст. англійцем Ж.Жаккардом для управління ткацьким виробництвом. p> Наукові ідеї Беббіджа захопили дочка відомого англійського поета лорда Байрона-графиню Аду Августу Лавлейс. У той час ще не виникли такі поняття, як ЕОМ, програмування, і, тим не менш, Аду Лавлейс по праву вважають першим у світі програмістом. Справа в тому, що Беббідж не склав не одного повного опису винайденої їм машини. Це зробив один з його учнів у статті французькою мовою. Ада Лавлейс перевела її на англійську мову, і не просто перевела, а додала власні програми, за якими машина могла б проводити складні математичні розрахунки. В результаті первинний об'єм статті збільшився втричі, і Беббідж отримав можливість продемонструвати міць своєї машини. Багатьма ж поняттями, введеними Адою Лавлейс в опису тих перших у світі програм, широко користуються сучасні програмісти. p> З 1842 по 1848 Беббідж наполегливо працював, витрачаючи власні кошти. На жаль, він не зміг довести до кінця роботу по створенню В«аналітичної машиниВ» - вона виявилася занадто складною для техніки того часу. Після смерті Ч. Беббіджа Комітет Британської наукової асоціації, куди входили великі вчені, розглянув питання, що робити з незакінченою аналітичної машиною і для чого вона може бути рекомендована. До честі Комітету було сказано: "... Можливості аналітичної машини простираються так далеко, що їх можна порівняти тільки з межами людських можливостей ... Успішна реалізація машини може означати епоху в історії обчислень, рівну введенню логарифмів ". Але заслуга Беббіджа в тому, що він вперше запропонував і частково реалізував ідею програмно-керованих обчислень. Саме В«аналітична машинаВ» за своєю суттю стала прототипом сучасного комп'ютера і містила:
В· ОЗУ на регістрах з коліс (Беббідж назвав його В«storeВ» - склад),
В· АЛП - арифметико-логічний пристрій (В«millВ» - млин),
В· Пристрій управління та пристрої введення-виведення, останніх було навіть цілих три: друк однієї або двох копій (!), виготовлення стереотипного відбитку і пробивка на перфокартах. Перфокарти служили для введення програм і даних в машину. ОЗУ мало ємність 1000 чисел по 50 десяткових знаків, тобто близько 20 кілобайт. Для порівняння - ЗУ однією з перших ЕОМ В«ЕНІАКВ» (1945 р.) мало обсяг всього 20 десятирозрядних чисел (а число в 50 знаків взагалі було затребувано в 50-х роках ХХ сторіччя!). АЛУ мало, як ми б зараз сказали, апаратну підтримку всіх чотирьох дій арифметики. Можете собі уявити - на дворі 1834! Ще не винайдено фотографія та електричні генератори, і в помині немає телефону і радіо. Заслуги Беббіджа і Лавлейс значні: вони стали провісниками комп'ютерної ери, що настала тільки через 100 років. На їх честь назвали мови програмування - АДА і Беббіджа. p> Уродженець Ельзасу Карл Томас, засновник і директор двох паризьких страхових товариств в 1818 році сконструював лічильну машину, приділивши основну увагу технологічності механізму, і назвав її арифмометром. Вже через три роки в майстернях Томаса було виготовлено 16 арифмометрів, а потім і ще більше. Таким чином, Томас поклав початок рахунковому машинобудуванню. Його арифмометри випускали протягом ста років, постійно удосконалюючи і міняючи час від часу назви.
Починаючи з XIX століття, арифмометри отримали дуже широке застосування. На них виконувалися навіть дуже складні розрахунки, наприклад, розрахунки балістичних таблиць для артилерійських стрільб. Існувала навіть особлива професія - лічильник - людина, що працює з арифмометром...
