Для побудови гидрографа заповнюємо таблицю 1, дані про обсяг стоку отримуємо розрахунком за відомим видатках за 1971 рік.
Таблиця 1.
№ ? t, месяцQ, м 3 /соб'ем стоку за інтервал, W = Q * ? t * 10 9 , м < span align = "justify"> 3 обсяг стоку на кінець інтервалу W, * 10 9 Графік зміни витрати води Q = f (t) за 1971 рік представлений на малюнку 1. Гидрограф має двухпіковий характер: у весняна повінь і осінню межень. br/>
Побудова інтегральної кривої стоку в прямокутних координатах W = f (t). Аналіз властивостей інтегральної кривої
Інтегральна крива стоку W = f (t) за 1971 рік представлений на малюнку 2.
. Кожна ордината кривої дає сумарний стік за час від початку обліку до моменту, якому відповідає дана ордината. p align="justify">. Різниця ординат двох точок кривої дорівнює обсягу стоку за інтервал часу між ними. p align="justify">. При Q = const в деякому інтервалі часу обсяг стоку зображується рівнянням прямої W = Q * t, а інтегральна крива ступеневої гидрографа буде мати вигляд ламаної лінії. p align="justify">. З'єднуємо початок і кінець інтегральної кривої прямою лінією і визначаємо кут її нахилу до осі абсцис. p align="justify"> Тангенс кута нахилу прямої до осі абсцис, січної інтегральну криву, дорівнює величині середньої витрати Qср в інтервалі часу між цими точками:
Qср = t an? = ? W span> / ? t .
Qср = (2,019 * 10 9 )/(2,63 * 12 * 10 < span align = "justify"> 6 ) = 64 м 3 / с.
5. З наближенням кінцевої точки інтегральної кривої до початкової і при суміщенні з нею січна перетворюється на дотичну. Тангенс її нахилу до осі абсцис дорівнює витраті в точці дотику, з урахуванням масштабів. br/>
Q = (tan? * mW)/mt,
де mW - масштаб обсягу,
mt - масштаб часу.
Таким чином підрахувавши кут нахилу дотичної в будь-якій точці інтегральної кривої стоку, можна отримати значення витрати води.
На цьому властивості грунтується побудова променевого масштабу витрат. Для зручності користування ним інтервали витрат вибирають однаковим. Полюсний відстань обчислюється за формулою:
P = mW/(mt * mQ)/...