ватися саме тоді, коли в процесі розгортання промислової революції кінця XVIII - початку XIX століть перед допитливим людським розумом виникла невідкладна необхідність, кажучи словами родоначальника соціології Огюста Конта, збагнути В«складності суспільного організмуВ» і особливо В«руху цивілізації В», аВ« це вимагає попереднього знання реальних законів В»[1; 110]. Згідно О. Конту, соціологія повинна стати такою ж точною і позитивною наукою, як математика, а для цього необхідно виявити і усвідомити дію соціальних законів, в тому числі і законів, які зумовлюють поведінку людей у економічній сфері суспільства.
Тому вже в початкових міркуваннях О. Конта про необхідність самостійної соціологічної науки проявилися перші проблеми того, що згодом було названо В«Економічної соціологієюВ». Однак перш, ніж пам'ятали сам цей термін, знадобилося всебічне дослідження К. Марксом закономірностей і особливостей розвитку капіталізму не тільки як економічної системи, а й певного типу суспільства. Знадобилося грунтовне вивчення Г. Спенсером специфіки функціонування суспільства як цілісного, постійно еволюціонує соціального організму. Знадобилося, нарешті, скрупульозне дослідження Е. Дюркгеймом різних видів суспільного розподілу праці, щоб на основі осмислення всього цього останній у своїй статті В«Соціологія і соціальні науки В», вперше опублікованої в 1909 році, в переліку основних підрозділів соціології назвав економічну соціологію [5; 279].
І все ж цими основними віхами становлення економічної соціології виділення її об'єкта аж ніяк не завершилося, а дискусії з цього приводу тривають і в початку XXI століття. Особливо жвавий характер вони придбали в середині 50-х років XX століття, коли в США намітився новий, сучасний етап становлення й розвитку економічної соціології. Його виникнення було обумовлено корінною зміною стану та ролі працівника в системі виробництва і відповідними змінами у соціальних статусах підприємців і найманих працівників, в їх соціально-економічних взаємодіях. Ще напередодні Другої світової війни велике машинне виробництво підійшло до максимальній межі інтенсивного використання фізичних можливостей працівників. Після війни, головним чином у зв'язку з введенням у виробничі процеси нових технологій, акцент став зміщатися на зростання ефективності психологічного та інтелектуального потенціалу працівника, на вирішення виникаючих в економічній сфері соціальних протиріч і конфліктів. У результаті в структурі соціологічних і економічних теорій виникли різні варіанти концепцій В«людських відносин В»і зростаючої ролі у виробництві, інших сферах суспільного життя, В«людського фактораВ». Їх швидкий розвиток, посилення уваги до них ділових кіл - бізнесменів, підприємців, органів управління, профспілок і т.п., призвело до великомасштабного функціонуванню на стиках соціології та економічних теорій нового наукового напрямку - економічної соціології.
1.3 Що вивчає економічна соціологія? br/>
За визна...