нтичності (Сократ, Демокріт, Платон, Аристотель, Полібій, Цицерон) намагалися виявити такі зв'язки і взаємодії між правом і державною владою, які б забезпечували гармонійне функціонування суспільства тієї епохи. Вчені давнини вважали, що найбільш розумна і справедлива лише та політична форма спільного життя людей, при якій закон загальнообов'язковий як для громадян, так і для самої держави. Державна влада, що визнає право і, одночасно, обмежена ним, на думку древніх мислителів, вважається справедливою державністю. "Там, де відсутня влада закону, - писав Аристотель, - немає місця і (який-небудь) формі державного ладу". Цицерон говорив про державу як про "справу народу", як про правове спілкування і "загальний правопорядок". Державно-правові ідеї й інститути Древньої Греції і Рима зробили помітний вплив на становлення і розвиток більш пізніх прогресивних вчень про правову державу. Зростання продуктивних сил, зміна соціальних і політичних відносин у суспільстві в епоху переходу від феодалізму до капіталізму породжують нові підходи до держави і розуміння його ролі в організації суспільних справ. Центральне місце в них займають проблеми правової організації державного життя, що виключає монополізацію влади в руках однієї особи або владного органу, що затверджує рівність всіх перед законом, що забезпечує індивідуальну свободу за допомогою права. Найбільш відомі ідеї правової державності виклали прогресивні мислителі того часу Н. Макіавеллі і Ж. Боден. У своїй теорії Макіавеллі на основі досвіду існування держав минулого і сьогодення пояснював принципи політики, осмислював рушійні політичні сили. Ціль держави він бачив у можливості вільного користування майном і забезпеченні безпеки для кожного. Боден визначає державу як правове управління багатьма сімействами і тим, що їм належить. Завдання держави полягає в тому, щоб забезпечити права і свободи. У період буржуазних революцій у розробці концепції правової державності значний внесок внесли прогресивні мислителі Б. Спіноза, Д. Локк, Т. Гоббс, Ш. Монтеск'є та інші. p align="justify"> Ідеї правової держави пазвівалісь в кінці XIX-початку XX в. вітчизняними вченими-юристами. У зв'язку з цим потрібно виділити фундаментальне дослідження С.А. Котляревського В«Влада і право. Проблема правової держави В»,В« Лекції з загальної теорії і права В»Н.М. Коркунова, роботи інших авторів. Деякі при цьому проводили досить радикальну думку про те, що В«правова держава в силу самої своєї природи, втілюючи всі свої відносини у правові, поступово цілком переймається правом і перетворюється в чисто правове явищеВ». У даному випадку свідомо робилося досить сумнівне за своєю природою допущення про змішування державних і правових явищ, про перетворення одних в інші. p align="justify"> Треба відзначити, що серед російських філософів ідеї правової держави теж знайшла відображення. Вони викладалися в працях П. І. Пестеля, М. Г. Чернишевського, Г. Ф. Шершеневича. Так, Шершеневич відзначає насту...