роль відіграє набір ознак, що характеризують, з одного боку, мета існування партій, з іншого - засоби досягнення цієї мети. Зазвичай виділяють чотири структуроутворюючих елемента партії:
. Ідеологічний. Всяка партія суть носій певної ідеології або, принаймні, висловлює конкретну орієнтацію бачення світу і людини. Повністю деідеологізованих партій не існує. p align="justify">. Організаційно-територіальний. Всяка партія представляє собою організацію з певною структурою та територіальним виміром. p align="justify">. Цільовий. Всяка партії створюється для завоювання влади або участі в ній поряд з іншими партіями в рамках міжпартійних коаліцій і союзів. p align="justify">. В«ОпорнийВ». Всяка партія прагне забезпечити собі підтримку народу в діапазоні від активного членства до формування широкого кола співчуваючих. [2]
Вищевикладені елементи дозволяють визначити політичну партію як одну з основних форм самоорганізації громадянського суспільства, що дозволяє більшості його політично активних громадян найбільш повно і адекватно виражати і захищати свої соціально-політичні, економічні та інші інтереси в політико-владних структурах . [2]
Партія є добровільна, самостійна і самоврядна громадська організація, що ставить своєю метою формування і вираження політичної волі об'єднаних нею громадян, досягнення законним шляхом політичної влади, участь в управлінні громадськими справами. [2]
При цьому слід підкреслити, що партія не просто громадська організація, а організація саме політична, так як прямо і безпосередньо бере участь у суспільно-політичному житті, відкрито (і програмно) висловлює своє ставлення до існуючої системи влади; створюється в ім'я її збереження і зміцнення або ж зміни і заміни іншою системою влади. p align="justify"> У найбільш повною мірою сутність політичних партій проявляється у функціях, серед яких першорядне значення мають:
а) Функція соціального представництва. Будь-яка політична партія є виразником певних соціальних інтересів, спирається у своїй діяльності на конкретні соціальні верстви і групи, є їх представником на політичній арені. p align="justify"> б) Функція політичної соціалізації громадян, тобто їх політичної освіти, формування необхідних властивостей і навичок участі у політико-владних процесах, а також впливу на них за допомогою тих чи інших конвенціональних (конституційно обумовлених і законодавчо закріплених) акцій і процедур. p align="justify"> в) Функція соціальної інтеграції. У силу того, що будь-яка партія в умовах демократично організованого суспільства може прийти до влади, тільки отримавши більшість на виборах, вона з необхідністю прагне об'єднати навколо своєї програми найрізноманітніші верстви населення. p align="justify"> г) Прагматична функція, пов'язана не стільки з боротьбою за владу, скільки з процесами її відправлення й утримання. Йдеться про мис...