анківським капіталом [1, с.291]
Існує думка, що поняття В«фінансовий капіталВ» Вервен запропонував використовувати німецький учений Р. Гільфердінг. Сучасні иследователи, в більшості своїй, визначають фінансовий капітал як складну систему взаємозв'язків потужних кредитно-фінансових інститутів і нефінансових корпорацій [2, с.95]. p align="justify"> Виділяють дві основні концепції походження фінансового капіталу:
В· Раціональна. Фінансовий капітал виник у слідстві певного раціонального угоди між людьми, які розуміли, що для поліпшення обслуговування сфери товарного обороту і підвищення ефективності її функціонування, необхідні спеціальні засоби.
В· Еволюційна. Поява фінансового капіталу було об'єктивним: спочатку у формі грошей, потім, з розвитком банків та інших фінансово-кредитних установ та виробничого сектора, з'явилася потреба в інших фінансових активах. Це зумовило виникнення капіталу у вигляді ліквідних фінансових активів, тобто капіталу у формі цінних паперів, які обмінюються на гроші [2, с.97].
З утворенням фінансового капіталу всі конкретні форми господарської діяльності (промислової, торгової, банківської) з'єднуються в єдину цілісність.
Фінансовий капітал зосереджений в руках фінансової олігархії. p align="justify"> Олігархія (від грец. оligoi - небагато і archein - панувати) - влада небагатьох [5].
Античні автори визначили економічну природу самого явища олігархія. У роботі Аристотеля В«ПолітикаВ» дана функціональна характеристика і основні ознаки визначають олігархію: це кількісна обмеженість групи та наявність майнового цензу. Однак, перша ознака, на думку самого Аристотеля, є другорядним. Головним чином, тому що влада завжди здійснюється меншістю. У цьому зв'язку, визначальною ознакою олігархії, є майновий. Таким чином, можемо говорити про економічну природу явища олігархії. p align="justify"> Тобто головним у змісті олігархії є її економічна спроможність [8].
Фінансова олігархія - це верхівка монополістичної буржуазії (найбільші власники капіталу, найбільш впливові представники торгово-промислових і фінансових монополій), що уособлює панування фінансового капіталу <# "justify"> Вѕ холдинговий контроль. Холдинг-компанія - організація, яка застосовує свій капітал для придбання контрольних пакетів кількох акціонерних товариств з метою управління ними, створюється найчастіше для проведення єдиної політики та здійснення єдиного контролю за дотриманням загальних інтересів великих компаній в масштабі однієї або декількох галузей. Так, головна компанія багатогалузевого концерну являє собою суперхолдінг (сверххолдінг), який володіє контрольними пакетами дочірніх галузевих холдингів (останні контролюють діяльність фірм у відповідних галузях національного господарства); ...