ьським господарством. Вже на початку XIII в. густо населена Іжорський земля була квітучим землеробським краєм. З Невою ж був пов'язаний і інший вид занять - судновий промисел. p align="justify"> Невські береги давно притягували шведів. Чотири хрестових походу були зроблені ними, починаючи з 1164. І після багатьох років війни між Росією і Швецією, в лютого 1617 був підписаний мирний договір, але відповідно з ним Росія втрачала вихід до Балтійського моря. Ця втрата стала серйозною перешкодою в економічному і культурному розвитку Московської держави. І життєво важливе завдання - вихід у Балтійське море - була вирішена лише через багато років, в результаті Північної війни 1700-1721 років. У цій війні першою великою перемогою російської армії стало взяття в 1702 року Нотебурга, колишньої російської фортеці Горішок. Петро 1 назвав її Шліссельбург - В«ключ - містоВ». Так Росії знову набувала вихід у Балтійське море. p align="justify"> Будівництво Петербурга, задуманого спочатку як порт і фортеця і незабаром перетворився на столицю, відбувалося на низьких, болотистих берегах річки в умовах тривала Північної війни. Необхідністю оборони знову формувався міста було обумовлено будівництво двох основних опорних точок, які стали одночасно основними вузлами, від яких йшла забудова міста, - Петропавлівської фортеці і Адміралтейства. Адміралтейство в ті роки поєднувало функції великої суднобудівної верфі і оборонного укріплення. p align="justify"> Центр міста був задуманий спочатку на Петербурзькій стороні, під прикриттям фортеці, потім він був переміщений в східну частину Василівського острова і остаточно оформився в 1730-х роках на ділянці між Невою і Мийкою, на так званому Адміралтейському острові .
У 1706 р. почалося спорудження кам'яних бастіонів Петропавлівської фортеці (закінчено воно було лише в 1740 р.), а наступного року приступили до споруди Кронверк по інший бік протоки, що відокремлює фортецю від Березового острова. p>
З перших же років після заснування Петропавлівської фортеці Петербург став розвиватися незвичайними темпами. Вже в тому ж 1703 будівництво перекинулося на Петербурзьку сторону і на Васильєвський острів. У 1704 р. на лівому березі виникає Головне Адміралтейство. Навколо нього розбивається еспланада (Адміралтейський луг), за яким виростає Адміралтейська слобода. p align="justify"> Уздовж самого берега річки були зведені будинки "іменних людей". Крім царської резиденції тут стояли добротні будинки найвизначніших сановників - А. Д. Меншикова, Г. І. Головкін, П.П.Шафірова, І.М.Зотова, М.П.Гагаріна та інших. Від того далекого часу зберігся лише Будиночок Петра I. Він був зрубаний з обтесаних соснових колод солдатами-теслями за три дні - з 24 по 26 травня 1703 а 28 травня під гарматну стрілянину засновник міста оселився у своєму новозбудованому палаці. p align="justify"> Наплив населення в Петербург був настільки великий, що протягом десяти з невеликим років була забуд...