ка, Рязанська, Смоленська, Тамбовська, Тверська, Тульська, Ярославська області та м. Москва (рис.1).
В
Рис.1. Центральний федеральний округ на карті. p align="justify"> Найбільшими містами ЦФО є Москва, Воронеж, Ярославль, Рязань, Тула, Липецьк, Іваново, Брянськ, Твер, Курськ.
Чисельність решти міст не перевищує 440 000 чоловік. Всього на території округу розташовані 250 міст. p align="justify"> Центром федерального округу є м. Москва з населенням понад 8,6 млн осіб. Це найбільший фінансовий центр Росії, найважливіший транспортний вузол, що забезпечує широкий комплекс транспортних послуг. Тут досягнуто найбільш високий в країні рівень розвитку сфери послуг, оптової та роздрібної торгівлі. У місті швидко розвивається сектор інформаційних та комунікаційних послуг. Вигідне економіко-географічне положення округу, обумовлюється перетинанням водних і сухопутних шляхів, що забезпечують стійкі внутрішні і зовнішні зв'язки. p align="justify"> Територіальні ресурси Центрального федерального округу порівняно невеликі і значно поступаються розмірами східних районів, а в європейській частині Росії - Півночі і Поволжя. Природні умови щодо сприятливі для господарської діяльності і життя людей. Рельєф рівнинний, злегка горбистій. іноді розчленований. Клімат помірно-континентальний, не викликає особливих труднощів у веденні господарства, експлуатації виробничих і соціальних об'єктів. Клімат дозволяє вирощувати зернові та технічні культури, картопля та овочі, займатися садівництвом і розвивати різні галузі тваринництва. p align="justify"> Природно-кліматична обстановка територіально диференційована. Кращі природні умови в південних областях-Тульської і особливо Орловської. Тут є значні лісостепові ділянки з переважанням опідзолених і вилужених чорноземів. У центральній частині району широко поширені сірі і темно-сірі лісові грунти. На півночі (Тверська, Іванівська, Ярославська, Костромська області) грунту в основному дерново-підзолисті, що вимагають великих меліоративних робіт (осушення заболочених земель, вапнування кислих грунтів, протиерозійні заходи тощо) та внесення добрив для підвищення їх низького природної родючості. p>
. Оцінка природно-ресурсного потенціалу ЦФО
Серед біологічних ресурсів потрібно відзначити запаси лісу. Понад половину лісів представлені хвойними породами. Найбільшою лісистістю характеризується північна частина району, особливо Костромська і Тверська області. Південніше лісу виснажені і в основному мають екологічне, водоохоронне, рекреаційне значення. Запаси лісу не задовольняють господарські потреби району. Значна частина лісової сировини та пиломатеріалів ввозиться з Північного, Волго-Вятського та інших районів. Місцевий некондиційне лісове сировину і відходи використовуються слабо. Але ж на цьому можна чимало заощад...