fy">
3. Провести порівняльний аналіз типологічних характеристик радіостанцій В«Радіо РосіїВ» і В«Вести FMВ»;
4. На основі результатів порівняльного аналізу радіостанцій В«Радіо РосіїВ» і В«Вести FMВ» виявити типологічну своєрідність кожної радіостанції.
Теоретико-методологічну базу дослідження склали праці з теорії та історії журналістики (Б.І. Єсіна, Я.М. Засурского, С. Г. Корконосенко, Є.П. Прохорова, Л.Г. Світіч, ​​М.В. Шкондина), роботи по ряду наукових напрямків теорії та методології ЗМІ (Є.Р. Раскатова, А.І. Акопов, А.А. Грабельников , Е.А. Корнілов, А.А. Тертичний, В.В. Кожухів).
У роботі використані наступні методи. Історико-типологічний метод застосовувався для вивчення та аналізу радіостанцій В«Радіо РосіїВ» і В« Вести FM В». Метод контент-аналізу - для виявлення форм і жанрів, в яких працює кожна з досліджуваних радіостанцій. Метод порівняльного аналізу дозволив зіставити типологічні характеристики радіостанцій В«Радіо РосіїВ» і В«Вести FMВ». Використання інтегративного методу дозволило здійснити з'єднання знань з різних дисциплін в єдину методику практичної дії. Комплексний метод забезпечив здійснення аналізу типологічних характеристик двох державних радіостанцій і дозволив виявити типологічну своєрідність кожної з них. Системний і динамічний підходи до аналізу роботи радіостанцій В«Радіо РосіїВ» і В«Вести FMВ» реалізується нами як при теоретичному осмисленні теми дослідження, так і при аналізі практичної діяльності радіостанцій.
Емпіричною базою дослідження з'явилися архівні та сучасні записи різножанрових програм радіостанцій В«Радіо РосіїВ» і В«Вести FMВ», загальною тривалістю 47 годин 51 хвилину .
Теоретична значимість роботи полягає у систематизації різних підходів до типологічного аналізу госудаственного інформаційних радіостанцій. Практична значущість - полягає в можливості використовувати описані методи на практиці для проведення типологічного аналізу радіостанції, виявлення її типологічних особливостей і, як наслідок, коригування її роботи.
Цілі і завдання роботи визначили її структуру. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку літератури.
У вступі обгрунтовується вибір теми та її актуальність, позначаються об'єкт і предмет дослідження, визначаються цілі та завдання, що стоять перед дослідником, характеризується методологічна база і методи дослідження, описується структура роботи, позначається емпірична база дослідження, а також практична знач...