align="justify"> Однак відсутність цілісної державної політики щодо залучення та використання зовнішніх фінансових ресурсів веде до утворення зовнішньої заборгованості, яка стає серйозною перешкодою на шляху економічних перетворень.
Структура та обсяг зовнішнього боргу Росії відображають геополітичні та економічні проблеми - руйнування СРСР, економічний спад в Росії 90-х років, непослідовність ринкових реформ, складність відносин з іноземними кредиторами.
Мета курсової роботи: показати проблематику зовнішньої заборгованості Росії, її залежність від зовнішнього боргу і розвитку ситуації. p align="justify"> Мета роботи зажадала рішення наступних завдань:
В§ відображення економічного змісту державного боргу;
В§ аналіз причин виникнення державного боргу Російської Федерації;
В§ аналіз обслуговування державного боргу Російської Федерації та його сучасного стану;
В§ відображення перспектив скорочення державного боргу Росії і його соціально-економічного значення.
Об'єктом дослідження цієї роботи є державний зовнішній борг Російської Федерації. p align="justify"> У роботі розглянуто причини виникнення зовнішнього боргу, сучасний стан державної та корпоративної зовнішньої заборгованості РФ. Особливу увагу приділено періоду після розпаду СРСР і проблемі спадкування зобов'язань. Також у курсовій роботі показано становище Росії як кредитора і відзначені способи врегулювання заборгованості окремих країн. p align="justify"> економічний зміст обслуговування скорочення держборг
1. Визначення і значення зовнішнього боргу
1.1 Історія розвитку зовнішнього державного боргу РФ
Історія російського зовнішнього боргу почалася в 1769 р., коли Катерина II зробила першу позику в Голландії. За наступні два з половиною століття Російська імперія зайняла на ринку приблизно 15 млрд. руб. Велика частина цих коштів напередодні революції була погашена. На той час найстаршими позиками у складі російського державного боргу залишалися 6%-і позики 1817-1818 рр.. У сумі вони становили 93 млн. руб., А непогашена частина на 1 січня 1913р. дорівнювала 38 млн. руб. [1, С.13]
Протягом усього XIX ст. і на початку XX ст. витрати перевищували його доходи. У другій же половині XIX в. уряд активно фінансувало будівництво залізниць, а також викуповувала в скарбницю приватні лінії. Прагнучи згладити вплив екстраординарних витрат на структуру бюджету, уряд розділяло бюджет на звичайний і надзвичайний. p align="justify"> Перший поповнювався з традиційних джерел доходів (податки, акцизи тощо), дохідну частину другого на 90% становили кошти, отримані ...