коли на одному полюсі знаходяться вчені, які або наближаються, або досягли пенсійного віку, а з іншого, ще нечисленні молоді вчені, які знаходяться на початку своєї наукової кар'єри. p align="justify"> Відмінною особливістю білоруської філософської науки був і залишається високий рівень філософської освіти. У радянський час навчальні програми вищої школи в
Білорусі відрізнялися широким та якісним викладанням етики, естетики, логіки, історії філософії, що зіграло позитивну роль у формуванні високих професійних і моральних якостей вітчизняних фахівців. Сьогодні ж в Білорусі, як і в сусідніх державах, викладання філософських дисциплін поступово скорочується - і з точки зору обсягу, і з точки зору змістовності навчальних планів, представленості та повноти викладу гуманітарних дисциплін. p align="justify"> У силу цих причин процес розвитку філософії в сучасній Білорусі, як і на всьому пострадянському просторі, можна оцінити як внутрішньо суперечливий і неоднозначний. Ми стикаємося з таким негативним явищем, як помітне зниження (або навіть падіння) престижу філософії як наукової дисципліни. Ми все ще долаємо наслідки В«накатуВ» на неї кінця XX століття - жорсткого, хоча і не завжди достатньо аргументованого її звинувачення в В«догматизміВ», В«ідеологічної ангажованостіВ» й інших гріхах. І проте сьогодні філософія в Білорусі знаходить новий шанс у своєму розвитку. Від неї більше не вимагають партійної приналежності, вона позбавляється від абстрактних теоретичних схем та утопічних підходів. Досить помітним є поворот до посилення принципів науково обгрунтованого аналізу, об'єктивності, гуманізму. Універсальні людські цінності стають центром уваги філософського аналізу поряд з питаннями суспільного та державного розвитку, національно-культурного самосвідомості. Ця робота не може здійснюватися на В«порожньому місціВ» і вимагає звернення до досягнутих результатів, наприклад у вивченні історико-філософської думки Білорусі, теорії та методології наукового пізнання, питань соціально-екологічного відродження. У цьому ряду фундаментальних напрацювань, можливо, біднішими виглядає досвід критичного аналізу соціальних процесів, суспільнополітичного явищ та особливостей національно-державного будівництва. Тому тут корисно спиратися на філософські досягнення, логіку і методологію наукового аналізу і пошуку, індивідуальний досвід критичного мислення. Головне, щоб у цій справі на філософію не сплачувалися не властиві їй функції журналістики, політології, соціології і т.п.
Спеціально слід підкреслити роль і значення філософії в розробці духовних основ національно-культурної ідентичності, що набуває особливої вЂ‹вЂ‹актуальності в сучасну глобальну епоху. Філософія цінна не тільки і, може бути, навіть не стільки результатом, скільки способом осягнення світу, що володіє неповторною специфікою як на особистісному рівні, так і на рівні суспільної свідомості. Як приклад специфікації способу осягнення світу...