ки тисяч громадян Молдови. Були створені Кишинівський комуністичний винищувальний полк (командир - П. А. Орлов, комісар - Я. А. Мухін), міські та сільські винищувальні батальйони (Понад 60), а також загони народного ополчення (у Кагулі, Бендерах, Тирасполі, Рибниці та ін.) вони надали велику допомогу Червоній Армії в охороні військових об'єктів, засобів зв'язку, у боротьбі зі шпигунами, диверсантами, десантними групами супротивника, і т. д.. Трудящі міст і сіл брали участь у будівництві оборонних споруд, мостів та ін споруд військового призначення, в ремонті доріг, підвозили до лінії фронту боєприпаси, продовольство і спорядження. В кінці червня - початку липня в республіці були створені десятки фортифікаційних батальйонів, які увійшли до складу Південного фронту. У короткий термін Молдавія, як і вся країна, перетворилася в єдиний бойовий табір. Фабрики, заводи, майстерні виконували і перевиконували денні завдання, багато промислові підприємства (харчові, авторемонтні, швейно-пошивні та ін) працювали для задоволення потреб Червоної Армії. З подвоєною енергією трудилися колгоспники і робітники радгоспів. Залізничники Молдавії доставляли вантажі для фронту, евакуювали матеріальні цінності і людей з прифронтової смуги. На схід було надіслано 4070 вагонів з пром. обладнанням, с/г машинами близько 180-ти тис. голів худоби. p> У зв'язку із загрозою окупації республіки фашистськими військами ЦККП (б) Молдавії, міськкоми і райкоми партії, керуючись директивою ЦК ВКП (б) і РНК СРСР від 29 червня 1941 року, в початку липня приступили до організації підпілля і партизанського руху. У 6-ти лівобережних районах було затверджено склад 13-ти підпільних партійних організацій і 8-ми партизанських загонів, в правобережних - 139 партизанських загонів і ряду підпільно-патріотичних організацій. Однак в обстановці швидкого просування ворожих військ завершити організаційне оформлення комуністичного підпілля і партизанських загонів, підготувати їх до тривалої і важкої боротьби у найскладніших умовах ворожого тилу не вдалося. br/>
2. Боротьба трудящих Молдавії проти німецько-румунських окупантів Партизанські руху в Молдавії
В
Підпільні організації. (Серпень 1941 - березень 1944)
На початку серпня 1941 року року Молдавія була повністю окупована фашистськими загарбниками, але боротьба народу проти агресорів не припинялася. Плечем до плеча з бійцями і командирами ін національностей сини і дочки Молдавії хоробро боролися НЕ тільки на території своєї республіки, а й під Москвою і Брестом, Одесою та Ленінградом, Севастополем і Сталінградом, відстоюючи свободу і незалежність Батьківщини. Близько 300 тис. громадян Молдови евакуювалися в тил країни. Вони самовіддано трудилися на фабриках і заводах Москви і Уралу, в шахтах Караганди і Кузбасу, на нафтопромислах Азербайджану і Туркменії, на ж/д транспорті, в колгоспах і радгоспах середньої Азії, Казахстану і Кавказу, вносячи посильний внесок у справу допомоги фронту. На зібрані ними кошти були побудовані танкові колони В«За Радянську Молдавію!В» і ескадрилья літаків В«За звільнення Молдавії від німецько-румунських загарбників! В». Фашисти встановили в Молдавії терористичний режим, грабували і нещадно винищували мирне населення краю. Були ліквідовані соціальні та політичні завоювання трудящих. Бажаючи знищити національну державність молдавського народу, окупанти розчленували республіку, включивши її правобережні райони до складу створеного губернаторства В«БессарабіяВ», лівобережні (територія між Дністром і Бугом) - у так звану В«Трансністрію" ("Задністров'яВ»). У правобережних районах була відновлена ​​поміщицька і капіталістична власність, безземельні і малоземельні селяни позбулися наділів, отриманих у результаті здійснення радянської аграрної реформи; в лівобережних - вся державна і кооперативна власність перейшла в руки радянської військової адміністрації, колгоспи були перетворені на так звані В«трудові громадиВ», радгоспи - в В«державні господарстваВ». Багато промислових підприємств були продані або здані в оренду румунським і німецьким капіталістам, встановлено режим примусової праці. Румунські фашистські правителі прагнули перетворити Молдавію в колонію королівської Румунії. p> За три роки окупації МРСР завдано величезної шкоди. Фашисти знищили 64 тис. і погнали в рабство 49 тис. осіб. Понад 207 тис. мирних громадян піддалися катуванням і тортурам. Було зруйновано 1037 тис. промислово-виробничих об'єктів, 45% житлового фонду місцевих Рад, понад 600 будівель шкіл, 180 лікарень, амбулаторій та поліклінік, знищено більше 180 тис. га посівів зернових культур, близько 30 тис. га садів і виноградників і ін. окупанти вивезли з республіки обладнання фабрик і заводів, с/г машини та інвентар, десятки мільйонів пудів с/г продукції, близько 500 тис. голів худоби. Сума збитку, заподіяного народному господарству і населенню республіки, перевищила 11 млрд. руб. (У масштабі цін 1941 року). Пізнавши переваги соц...