алення ми будемо підтримувати таку вироблення тепла, щоб навіть в найхолоднішу пору в приміщеннях підтримувалася комфортна температура. В результаті, коли на вулиці стане тепліше, в приміщенні буде жарко. Мало того, що комфорт знизиться, але ж це ще й прямий перевитрата енергії! Поліпшити становище може автоматична система, що забезпечує рівно ту температуру, яка потрібна, - у результаті знижуються витрати на енергоносії. Природно, цей ефект досягається тільки у випадку добре продуманих алгоритмів керування, закладених в систему автоматизації. Можна зробити висновок, що системи автоматизації будівель виконують три основні функції:
) підвищення комфорту в будівлі,
) зниження витрат на обслуговуючий персонал,
) зниження витрат на енергоносії.
. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ. Системи диспетчеризації АБО СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ?
Після прочитання більшості статей по автоматизації будівель залишається враження, що основне завдання - це дистанційне керування усім обладнанням з одного диспетчерського пульта. Питанням побудови систем диспетчеризації присвячено чимало матеріалів. А ось рівень автоматики практично не висвітлюється, створюється враження, що він або не так важливий, або вже настільки відпрацьований, що й обговорювати нічого. Насправді система диспетчеризації забезпечує тільки зниження витрат на персонал. Але навіть тут важливо, щоб рівень автоматики забезпечував збір необхідних даних. Наприклад, часто в системі передбачається дистанційне керування вентиляцією, але немає нормального контролю стану механізмів. В результаті диспетчер не бачить, включився чи насправді вентилятор або насос калорифера за його командою. Така система скоріше шкідлива, ніж корисна: впроваджена досить дорога система, призначення якої - зниження витрат на персонал, але персонал все одно потрібен для контролю стану обладнання. Що стосується забезпечення комфорту і зниження енерговитрат, то тут система диспетчеризації взагалі нічого не дає. Для того щоб забезпечувати приміщення повітрям із заданими параметрами, необхідно управляти системами вентиляції та опалення. Звичайно, це може робити і людина, що сидить за диспетчерським пультом, але таке управління буде явно неоптимальним. Тільки автоматичні системи здатні в режимі реального часу контролювати стан повітря і безперервно регулювати його подачу, нагрівання та охолодження, не забуваючи перемикатися між економічним нічним і комфортним денним режимом.
При роботі над проектом «Олімп» нами успішно вирішені наступні завдання:
? створення системи автоматичного управління (САУ) вентиляційними установками будівлі авто центру в оптимальних режимах, що задаються з диспетчерського пульта;
? передача інформації від датчиків і шаф автоматики на загальний диспетчерський пульт, на якому в зручній формі відображається інформація про режими роботи автоматики, станах виконавчих механізмів і температурах в приміщеннях.
Отже, при визначенні завдання автоматизації будівлі необхідно розуміти, що низовий рівень автоматики - важлива частина систем автоматизації будівель. Може бути, цей рівень настільки добре освоєний, що про нього немає сенсу міркувати? Ми побачили, що це не так. Далі ми покажемо, що як в апаратній базі автоматики будівель, так і в алгоритмічній та програмн...