Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Отчеты по практике » Структурна схема роботи шахти &Шерловская-Похила& Ростовської області Російської Федерації

Реферат Структурна схема роботи шахти &Шерловская-Похила& Ростовської області Російської Федерації





інюється від 0,6 до 32,0м.

Кам'яновугільні відкладення представлені свитами С24, С25, С26 і складені шарами, що чергуються пісковиків і сланців різного складу з підлеглими їм по потужності прошарками вапняків і вугілля. Потужність розвіданої частини кам'яновугільних відкладень досягає 1750 м.

У тектонічному відношенні шахтне поле розташоване на північному крилі должалось-Суліна-Садкінской синкліналі. Залягання порід карбону моноклинальное, з падінням на південний захід під кутами 18-200 на виходах і 9-130 біля південної технічної кордону.

Західне крило шахти «Шерловская-Похила» ускладнене Південно-Калинівської флексурами, яка зміщена на північ. Ширина флексурних складки досягає 450 метрів. Падіння порід на північному крилі 30-40?, На південному - 10-20?. Флексурних складка від виходів пласта, де її амплітуда досягає 25 метрів, в південно-західному напрямку поступово згасає. При цьому кути перегину виполажіваются, амплітуда зменшується.

Великих диз'юнктивних порушень геолого-розвідувальними роботами не виявлено, але не виключена можливість зустрічі мелкоамплітудних порушень не виявлених бурової розвідкою.

1.3 Гідрогеологія шахтного поля

гірський шахта родовище запас

Підземні води на ділянці приурочені до четвертинних і кам'яновугільним відкладенням. У четвертинних відкладах зустрінуте два водоносні горизонти: в еолово-делювіальних суглинках вододілів і схилів і делювіально-алювіальних балкових утвореннях.

У кам'яновугільних відкладеннях водовмещающими породами є пісковики, вапняки і, частково, піщані сланці в зоні вивітрювання. У цих породах підземні води накопичуються і циркулюють по порах і тріщинах, а у вапняках, крім того, і в пустотах вилуговування.

Водовмісні породи перешаровуються з водотривкими глинистими сланцями, внаслідок чого підземні води відносяться до типу тріщини-пластових напірних вод. У верхній частині кам'яновугільних відкладень (до глибини 50-60 м), в області харчування, підземні води відносяться до типу напірно-безнапірних, тут рівні підземних вод часто збігаються з глибиною залягання водоносного пласта. З глибиною величина напору зростає і може досягати 300-500 м.

Основними джерелами обводнення гірничих виробок по пласту k2 будуть водоносні горизонти пісковиків К2Sk2 і k2Sk21-н.

Очікувані водопритоками на повний розвиток робіт по західному крилу шахтного поля прогнозується в кількості:

нормальний - 230 м3/год;

максимальний - 280 м3/год.

Згідно з даними хімічних аналізів, шахтні води шахти «Шерловская-Похила» відносяться до хлоридно-сульфатним кальцієво-магнієво-натрієвим; за ступенем жорсткості - 17,2 мг-екв/л - до дуже жорстким, сухий залишок - 2508-2744 мг/л; рН=7,8.


1.4 Характеристика пласта вугілля і вміщуючих порід


Шахтою «Шерловская-Похила» відпрацьовується пласт k2, який має витриману кондиционную потужність і переважно просту будову. За східному кордоні оцінюваної площі проходить лінія розщеплення пласта (потужність породного прослоя 0,4м). Виймальних потужність пласта в межах західного крила шахтного поля змінюється від 1,08 до 1,73 м, складаючи в середньому 1,33 м, корисна потужність змінюється від 1,05 до 1,73 м, середня 1,28 м. Характеристика будови вугільного пласта наведена в табл. 1.


Таблиця 1. Характеристика вугільного пласта k2

Індекс пластаСтроеніе пласта (число породних прошарків) Потужність пласта, м от-до/ср.Видержанность по потужності і строеніюРасстояніе до нижчого пласта, мВмещающіе породиобщая (повна) вині-маемаяполезнаялітол. складу основної і непосред. кровлілітол. склад почвиk2простое, рідко 2-х пачечное1,08-1,73 1,331,08-1,73 1,331,05-1,73 1,28видержан120-130сланци піщані, пісковики рідше глин. сланці пісковики і піщані сланці

У безпосередній покрівлі пласта залягають Середньостійка і стійкі піщані сланці потужністю до 22м (f=8-10) і глинисті сланці (f=4-8). Нестійка і вельми нестійка безпосередня покрівля пласта виділяється в зоні вивітрювання поблизу виходу пласта під покривні відклади, а також в зонах тектонічних порушень, Південно-Калинівської флексури та інтенсивної тріщинуватості. Основна покрівля складена среднеобрушаемимі сланцями піщаними (f=5-8), пісковиками (f=10-13), рідше глинистими сланцями (f=4-8).

Грунт пласта складена стійкими пісковиками (f=10-12), по окремих свердловинах - сланцями піщаними (f=7-9), що переходять у пісковик. У зоні розвитку Південно-Калинівської флексури і в близи лінії розщеплення пласта грунт оцінюється як нестійка в зоні вивітрювання до глибини 50-60 м від поверхн...


Назад | сторінка 2 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Оцінка точності геометризації форми та умов залягання пласта 7-7а шахти &qu ...
  • Реферат на тему: Паспорт виїмки вугілля, кріплення і керування покрівлею пласта k51 шахти &Ч ...
  • Реферат на тему: Визначення обсягів основних видів робіт при розробці вугільного пласта
  • Реферат на тему: Характеристика продуктивного пласта АС11 в Фролівській нафтогазоносної обла ...
  • Реферат на тему: Відпрацювання вугільного пласта із застосуванням гідромеханізованим техноло ...