ченому договором, товар повинен бути готовий до передачі в належному місці (ідентифікований для цілей договору шляхом маркування чи іншим чином) і покупець відповідно до умов договору обізнаний про готовність товару до передачі;
. здача товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві, якщо договором не передбачений інший спосіб передачі товару.
За загальним правилом з моменту виконання продавцем обов'язку передати товар до покупця переходять право власності (ст. 223 ЦК України) і ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару (ст. 459 ЦК України). Якщо товар був проданий під час його перебування в дорозі, то ризик випадкової загибелі переходить на покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу. Сторони можуть по-іншому визначити момент переходу ризику випадкової загибелі товару.
Згідно зі статтею 463 ГК РФ, якщо продавець відмовляється передати покупцеві проданий товар, покупець, у свою чергу, має право відмовитися від виконання договору купівлі-продажу і зажадати відшкодування збитків.
Виконання продавцем обов'язку передати товар має відповідати низці умов:
. За загальним правилом продавець зобов'язаний одночасно з передачею речі передати покупцеві її належності, а також пов'язані з нею документи (технічний паспорт, сертифікат якості, інструкцію по експлуатації і т. П.), Передбачені законом, іншими правовими актами або договором (ст. 456 ЦК РФ). Договором сторони можуть звільнити продавця від цього обов'язку.
. Продавець зобов'язаний передати товар вільним від прав третіх осіб - як речових, так і зобов'язальних (ст. 460-462 ГК РФ). Однак покупець може погодитися прийняти товар, обтяжений правами третіх осіб (наприклад, правом оренди).
. Продавець зобов'язаний передати товар у встановлений договором строк. Якщо термін договором не визначений, то застосовуються правила статті 314 ГК РФ.
. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, якість якого відповідає договору купівлі-продажу.
. При продажу товару за зразком або за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку чи опису (п. 3 ст. 469 ЦК України).
Згідно з пунктом 1 ст. 470 ГК РФ переданий товар в межах розумного строку має бути придатним для цілей, для яких товари такого роду звичайно використовуються. Договором може бути передбачено надання гарантії якості товару, в цьому випадку продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який повинен відповідати пропонованим до нього вимогам протягом певного часу, встановленого договором (гарантійного терміну).
Гарантійний термін за загальним правилом починає текти з моменту передачі товару покупцеві (якщо інше не передбачено договором купівлі-продажу). Однак якщо покупець був позбавлений можливості використовувати товар за обставинами, що залежать від продавця (наприклад, не передана інструкція з експлуатації), то гарантійний строк обчислюється з моменту усунення відповідних обставин продавцем. Якщо товар протягом певного часу не міг використовуватися через виявлені в ньому недоліків, то гарантійний строк продовжується на цей час за умови повідомлення продавця про недоліки товару в установленому порядку (ст. 483 ЦК України). Встановлення гарантії має важливе практичне значення, оскільки впливає на розподіл тягаря доведення часу і причин виникнення недоліків товару.
Законом закріплено перелік товарів, щодо яких обов'язково встановлення терміну придатності - терміну, після закінчення якого вони вважаються непридатними для використання за призначенням (продукти харчування, медикаменти, парфумерно-косметичні товари і т. п. споживані товари ). Термін придатності товару визначається періодом часу, що обчислюється з дня його виготовлення, протягом якого товар придатний до використання, або датою, до настання якої товар придатний до використання (ст. 473 ЦК України). Продавець зобов'язаний передати такий товар покупцеві з розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до закінчення терміну придатності, якщо інше не передбачено договором.
3. Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу
Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу виникає з таких підстав:
. випадкове пошкодження або загибель товару (відповідальність лежить на покупцеві з моменту передачі йому товару продавцем - ст. 459 ЦК);
2. Евікція - вилучення товару у покупця третьою особою з підстав, що виникли до виконання договору купівлі-продажу (продавець зобов'язаний відшкодувати покупцеві понесені ним збитки - ст. 461 ЦК);
. непередача покупцеві продавцем товару в призначений покупцем термін приладдя або...