Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Вплив біогенних елементів на продуктивні властивості фітопланктону північно-східній частині Чорного моря

Реферат Вплив біогенних елементів на продуктивні властивості фітопланктону північно-східній частині Чорного моря





ого планування і експерименту.

1. Аналітичний огляд


Чорне море є одним з найбільш вивчених морських басейнів на нашій планеті. Головна заслуга в цьому належить вітчизняним дослідникам: П. С. Палласу, К. Ф. Кесслеру, В. Н. Ульянін та іншим [Цит. по: Виноградову К. А, 1958].

Вивчення природи Чорного моря було розпочато ще в 1793 р російським натуралістом П. С. Палласом. У 1793-1794 роках він здійснив на особисті кошти подорож в південні губернії Россі - з Петербурга в Поволожья, Астрахань, Прикаспійську низовина, на Північний Кавказ, до Криму і на Україні. Особливу увагу звертав на чорноморських риб і вперше вказав на генетичні зв'язки між фаунами Чорного і Каспійського морів. П. С. Паллас написав тритомну працю по фауні Росії «Російсько-азіатська зоологія», який був опублікований через багато років після його смерті. У цій роботі П. С. Паллас описав 94 види риб, що зустрічаються в південноруських морях; менше даних він наводить про безхребетних Чорного моря.

У 1858 р берега Чорного моря від Дністровського лиману до Криму, відвідав з метою їх зоологічного обстеження відомий вітчизняний вчений професор Карл Федорович Кесслер, який працював у той час у Київському університеті. Основною метою поїздки уздовж берегів Чорного моря було вивчення іхтіофауни моря й усть впадають у нього річок. Однак К. Ф. Кесслер приділив багато уваги і безхребетним. Результати своєї поїздки він опублікував у книзі «Подорож з зоологічної метою до північного берега Чорного моря і в Крим, в 1858 році» [Виноградов, 1958].

У 1871 р була заснована Севастопольська біологічна станція. Дослідження планктону на ній почалися з перших днів її існування. Спочатку це були дослідження зоопланктону. Потім вони поширилися на фіто- і бактеріопланктона [Ковальов, 2001].

У 1868-1869 рр. московський зоолог В. Н. Ульянин, що завідував Севастопольської біостанцією відвідав Одесу, Севастополь, Ялту, Феодосію, Керч, Новоросійськ, Гагри, Піцунду, Сухумі і озеро Палеостом. Під час цієї поїздки В. Н. Ульянин, виконуючи доручення Московського товариства любителів природознавства, зібрав досить великий матеріал, що характеризує фауну Чорного моря. У 1872 р він опублікував свою основну роботу «Матеріали для фауни Чорного моря», де призводить новий список тварин Чорного моря, що включає 380 видів [Виноградов, 1958].

Перші відомості про фітопланктоні в Чорному морі повідомила С. М. Переяславцевой [1886], дослідниця одноклітинних, супроводивши їх списком з 16 видів пірофітових динофлагеллят, виявлених у Севастопольській бухті.

До. С. Мережковський [тисяча дев'ятсот дві], описуючи деякі діатомові Чорного моря, докладає «Список діатомових Чорного моря». Цей список дан у вигляді голих назв, без вказівок місцезнаходження, місцепроживання, розмірів видів і матеріалів, використаних автором. Його можна вважати достовірним через відсутність будь-яких вказівок про представлених видах. Більш повні відомості про планктон дав Б. А. Гейнеман [1903]. Він обробив в лабораторії Грана шостій проб планктону, зібраних у Севастополя, в яких вказав 12 видів діатомових, найбільш звичайних з зустрічаються.

Незабаром була опублікована робота Л. Рейганда [1909], присвячена фітопланктону Чорного моря, яка є основною і найбільш цінною систематичної зведенням по фітопланктону. Їм було оброблено 29 планктонних проб, зібраних у Севастополя, в Керченській протоці і під час рейсу Севастополь - Босфор - Мармурове море. У поверхневому планктоні Чорного моря він знайшов 28 видів діатомових і в глибинних соборах (10-20 м) ще 29, переважно бентоніческіх, видів.

Робота В. М. Арнольді [1 924] присвячена флорі Суджукской лагуни (у Новоросійської бухти), в планктоні якій автор вказує двадцять видів діатомових водоростей; всі вони вже були вказані Рейнгардом.

Вийшла робота Б. Н. Аксентьева [+1926], присвячена систематиці діатомових планктону Одеської затоки і північного узбережжя моря між Одесою і Очаковом. Цей район, сильно опріснений водами Дніпра і Південного Бугу, різко відрізняється гідрологічними умовами і систематичним складом водоростей від інших акваторій моря.

Робота З. Н. Михайлівській [1 936] присвячена дослідженню фітопланктону Новоросійської бухти в 1934 р Особливо значне як кількісне, так і якісне переважання в планктоні діатомової флори відзначено з вересня по квітень. У цей період спостерігалося масове розвиток - цвітіння наступних її представників: Chaetoceros curvisetus, Ch. danicus, Ch. similis, Rhizosolenia calcar-avis, Sceletonema costatum, Thalassionema nitzschioides. Наводилися 111 видів фітопланктону, з них 55 видів були спільними з Мармуровим і Середземним морями; 33 виду вказані вперше для Чорного моря.

З. Н. М...


Назад | сторінка 2 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Аналіз сучасного екологічного стану Джарілгацької затоки Чорного моря
  • Реферат на тему: Епідеміологічний стан іхтіофауни Каспійського моря
  • Реферат на тему: Біоразнобразіе Каспійського моря
  • Реферат на тему: Леви моря
  • Реферат на тему: Інспекція Азовського моря