одних митних відносинах з урахуванням інтересів всіх груп країн. Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі передбачаються зобов'язання держав-учасниць щодо усунення штучних бар'єрів та обмежень у міжнародній торгівлі: «Вони будуть прагнути скорочувати або поступово усувати всякого роду перешкоди на шляху розвитку торгівлі».
Однак ці положення не реалізуються поруч західноєвропейських країн і, в першу чергу, членами Європейського економічного співтовариства [27].
Реалізація на ділі всіх цих спрямованих на розвиток взаємовигідного плідного економічного співробітництва рекомендацій і домовленостей, які були вироблені колективними зусиллями держав і знайшли своє відображення в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, в підсумковому документі, прийнятих на зустрічі держав - учасниць цієї наради в Мадриді, Відні, Паризької хартії для нової Європи, а також Хартії економічних прав і обов'язків держав, Декларації та програмі дій щодо встановлення нового міжнародного економічного порядку та інших рішеннях ООН, виключає будь-які методи економічної агресії, такі як загроза застосування ембарго, бойкоту торгової, кредитної та технологічної блокади.
Міжнародні торгові організації (міжнародні товарні угоди) створюються на основі багатостороннього договору, застосовуваного в торгівлі сировинними товарами (цукор, пшениця, какао, кава, натуральний каучук, чай та ін.). Учасниками міжнародних торговельних угод є держави і уряду, як країн-експортерів, так і країн-імпортерів.
На основі цих угод створюються механізми правового регулювання у формі міжнародної організації, наділеної міжнародну правосуб'єктність.
Основна мета цих угод - запобігти або пом'якшити коливання світових цін, забезпечити розумну ступінь стійкості цих цін в інтересах споживача і виробників, а також встановлення міжнародної системи квот і зобов'язань експортерів та імпортерів в міжнародній системі регулювання запасів певного товару. Запаси підрозділяються на національні, міжнародні (знаходяться в країнах-експортерах і контрольовані ними, але що розподіляються відповідно до міжнародної угоди) і міжнародні буферні (перебувають у розпорядженні міжнародної організації і ними розподіляються). Митні правовідносини виникають у процесі створення буферного запасу [28].
В умовах подальшого розвитку процесу інтернаціоналізації господарського життя і поглиблення економічної взаємозалежності держав зростає роль і значення митної політики, їх багатосторонніх форм регулювання міжнародної торгівлі та митного співробітництва.
Міжнародно-правову основу митної справи складають 3 групи міжнародних митних конвенцій і відносин.
До першої групи слід віднести багатосторонні митні конвенції. Їх розробляють і приймають переважно з початку 50-х років нинішнього століття.
На сьогоднішній день таких договорів налічується не менше 25. Другу групу складають регіональні митні угоди. Зокрема, в межах СНД прийнято низку регіональних митних конвенцій. До третьої групи відносяться двосторонні митні угоди.
Загальну міжнародно-правову основу митної справи на міжнародній арені складають наступні конвенції:
. Угода про ввезення матеріалів освітнього, наукового і культурного характеру;
Договірні держави при підписанні цієї угоди виходили з того, що вільний обмін знаннями, ідеями є важливою умовою інтелектуального процесу і взаєморозуміння між народами. Учасники угоди прийшли до спільної думки про те, що згадані обміни можливі шляхом обміну публікація, книгами, матеріалами наукового, просвітницького, культурного характеру.
. Конвенція про класифікацію товарів для митних цілей;
Товари, згідно з Конвенцією, групувалися за виробничим принципом. Цілями цієї Конвенції були сприяння міжнародній торгівлі, спрощення переговорів по міжнародним митним тарифами, сприяння порівнянні статичних даних з торгівлі, прийняття загальної підстави для класифікації товарів у митних тарифах.
. Митна Конвенція про карнет АТА для тимчасового ввезення товарів;
Ставить завданням створити умови, які полегшують ввезення дозволених законодавством тієї чи іншої країни до тимчасового ввезення.
Вирішення цього завдання забезпечується закладеним у Конвенції правовим механізмом використання міжнародного митного документа (карнета АТА), який використовується замість внутрішньодержавних митних документів і є гарантійним документом по сплаті імпортних мит. Цей механізм приводиться в дію Міжнародним інформаційним бюро торгових палат [28].
. Віденська Конвенція про дипломатичні відносини;
Згідно їй ди...