близько 200 нових підприємств, введено в дію основних фондів в 2,5 рази більше, ніж у попередньому п'ятиріччі. Високими темпами розвивалося енергетика, металургійна, гірничорудна, вугільна, хімічна промисловість, машинобудування. Почалася з торжества одного з найбільших в країні Карагандинського металургійного заводу (казахстанської Магнитки). Збільшилося виробництво феросплавів, розширився їх асортимент. Значний розвиток отримала кольорова металургія-провідна галузь промисловості республіки. p align="justify"> У 1957 р. була проведена реформа управління народним господарством. Замість галузевих міністерств були створені Ради народного господарства (Раднаргоспи). У республіці був створений республіканський Раднаргосп, а також вісім обласних Раднаргоспів. За рішенням вересневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС Раднаргоспи були скасовані і були відновлені в Союзно-республіканські галузеві міністерства. У 1962р. Хрущов запропонував партійну реформу, що змінила структуру партіям що ділять її на дві організації: промислову і сільськогосподарську. br/>
80. Культура Казахстану в 50-80 роки ХХ ст.
У 1975 році Олжас Сулейменов опублікував книгу В«Аз і ЯВ», в якій він приходить до висновку, що великий пам'ятник давньоруської літератури В«Слово о полку ІгоревімВ» з'явилося на кордоні двох етнічних світів - слов'янського і тюркського.
Література. У 50-80-і рр.. розвиток казахської радянської літератури тривало і характеризувалося продовженням і посиленням контролю над письменниками і поетами партійно-радянської бюрократичної машини. У 1954 р. пройшов III з'їзд письменників Казахстану і II Всесоюзний з'їзд, який закликав до вивчення дійсності на основі "творчого оволодіння марксизмом-ленінізмом". Своєрідною демонстрацією досягнень казахстанської культури стала Декада казахської літератури і мистецтва в Москві в 1958 р.
Музика, театр і кіно. 50-ті - 70-і рр.. нашого сторіччя стали часом подальшого розвитку казахського музичного мистецтва. У республіці в цей період працювали Академічний театр опери та балету ім. Абая, Державна філармонія, Хорова капела, Академічний оркестр народних інструментів ім. Курмангази, Ансамбль пісні і танцю, симфонічний оркестр, естрадні ансамблі "Гульдер", "Дос-Мукасан", "Айгуль". p> 81. Соціально-економічний розвиток республіки в 70-80 роки XX в. Тенденції і суперечності
У 1967 році Л. І. Брежнєв оголосив про побудову розвинутого соціалізму. У квітні 1978гбила прийнята остання радянська конституція. У 1974-1977гг на комсомольські будови було направлено 25 000 юнаків і дівчат. Негативні тенденції проявилися в галузі національних відносин. Навесні 1979 року по пропозицією Голови КДБ СРСР Ю. В. Андропова вирішено створити німецьку автономію на території Казахстану, куди після скасування німецької автономії на Волзі були переселені тисячі німців. У нову автономію мали увійти райони Акмолинської, Павлодарської, Карагандинської, Кокшетауской областей. У червні 1979 року молодь Целінограда (Акмоли) виступила проти створення в Целіноградській області німецької автономії з центром у Єрейментау. 16 червня 1979 в Целінограді на площі ім.Леніна пройшла демонстрація. Виступ молоді було придушене. У ці роки в економіці республіки переважає сировинна спрямованість в експорті. Казахстан завозив металорізальні верстати та електровози. До початку 80-х років на частку Казахстану припадало всього 3% впроваджуваних нововведень. У 70-ті роки втрати в Казахстані становили вугілля - 50-60%, нафти - 70%, залізної руди - 11,5%. Найбільш великий територіально-виробничий комплекс Мангістауської. br/>
82. Д.А. Кунаев - видатний державний і громадський діяч
Дінмухамед Ахмедович Кунаев - видатний державний і громадський діяч Казахського народу, Перший секретар ЦК Компартії Казахстану з 1964р. по 1986р. Казахської РСР, член Політбюро ЦК КПРС (9 квітня 1971 - 28 січень 1987 р.), Тричі Герой Соціалістичної праці. Д. А. Кунаєв більше 20 років був членом Політбюро ЦК КПРС, 25 років - депутатом Верховної Ради Казахської РСР. У 1985 р. відбувся XVI з'їзд Компарії Казахстану - останній під керівництвом Д.А. Кунаєва. Восени 1986 Кунаев вручив Горбачову заяву з проханням розгляду питання про вихід на пенсію. Генеральний секретар без коливань підтримав його прохання. Фактично, він санкціонував цькування Кунаева, що мала місце після грудневих подій 1986 Кампанія проти члена Політбюро, Першого секретаря республіканського ЦК, політичного лідера такого високого рівня могла бути дозволена тільки Генеральним секретарем. 11 грудня 1986 без участі Кунаєва відбулося засідання Політбюро, яке прийняло його рішення про відхід на пенсію. Вранці 16 грудня відбувся Пленум ЦК КПК, який проводив Кунаєва на пенсію й вибрав Першим секретарем Г.В. Колбіна. br/>
83. Грудневі події 1986 р...