аміру зупинятися в реалізації свого законного права. Відмінною особливістю іранського національного дискурсу є явний акцент на релігійно-ідеологічні аспекти. Аргументація будується на високих моральних принципах, бінарній системі добро-зло, не завжди застосовних щодо політики.
Аналіз дискурсу в чотирьох країнах показав, що ядерна програма Ірану розглядається під різними кутами. У Росії та Ірані не бачать причин для занепокоєння, ядерна програма є закономірним етапом у сфері розвитку енергетики сильної незалежної держави. На думку російської сторони, Іран ще далекий від того рівня, коли можливе створення ядерної зброї. Іранська сторона зовсім заперечує навіть натяки на створення ядерної бомби, так як результатом її розвитку має стати реалізація мирних цілей. В Ізраїлі та Сполучених Штатах, навпаки, сильні аларміські настрою. В ізраїльському і американському дискурсах немає сумнівів з приводу військової спрямованості іранської ядерної програми. Визнаючи неможливість створення Іраном ядерної зброї зараз, ці держави наполягають на рішучих заходах вже на теперішньому етапі, як так потім може бути вже занадто пізно.
3. Військові і мирні перспективи вирішення іранської ядерної проблеми в національних дискурсах Росcии, Сша, Ізраїлю та Ірану
3.1 Перспективи врегулювання іранської ядерної проблеми в російському національному дискурсі
Після розпаду Радянського Союзу між Росією та Іраном почали складатися продуктивні, довірчі відносини. На сучасному етапі співпраця двох країн носить взаємовигідний характер. Росія в першу чергу зацікавлена ??в торгівлі зброєю з Іраном, так як останній є найбільш перспективним ринком. Також Росії необхідно підтримувати дружні відносини з Іраном, зважаючи на сильні впливи авторитетного мусульманської держави на Північному Кавказі і в традиційній сфері впливу Росії - Центральної Азії. Тегеран у свою чергу також зацікавлений в такому партнері, як Російська Федерація. По-перше, Ірану дуже зручно мати своїм союзником постійного члена Ради Безпеки ООН, що володіє правом вето. По-друге, Тегеран зацікавлений у подальшому розвитку військово-технічного співробітництва. По-третє, через постійне зростання напруженості з США Іран знаходить підтримку з боку Росії. Нарешті, одним з найважливіших факторів двосторонніх відносин є іранська ядерна програма. Співпраця двох країн у галузі атомної енергетики почалося ще на початку 90-х років минулого сторіччя з підписанням угоди «Про використання ядерної енергії в мирних цілях» [31].
Росія всіляко захищає від міжнародних санкцій відносини з Іраном. Іншими словами, Росія виступає в якості головного «адвоката» Ірану на міжнародній арені. В цілому, Росія всіляко перешкоджає міжнародній ізоляції Ірану. Так, наприклад, коли представники Сполучених Штатів ініціюють в Раді Безпеки резолюції по Ірану, в них спочатку містяться погрози застосування санкцій і військової сили, однак після коригування змісту представниками Росії, резолюції приймають більш стриману форму.
В цілому, російська сторона не розглядає військове рішення проблеми. Більше того, всіляко відмовляє своїх західних партнерів від військового втручання, щоб вплинути на Іран. Росія зайнята пошуком конструктивних пропозицій, які б задовольняли всі сторони і не ущемляли нічиїх інтересів. Одним з розглянутих у ...