рава, яке могло б ТРВОДу спадкоємця від виконання.
4. Скасування і зміна заповіту
Всі права та обов'язки, передбачені заповідальним розпорядженням спадкодавця, виникають у спадкоємців з моменту відкриття спадщини. Цим, а також загальним принципом свободи заповіту, в силу якого заповідач може, як залишити ті чи інші розпорядження на випадок смерті, так і переглянути їх у будь-який момент, пояснюється велике значення правил про скасування або зміну раніше складеного заповіту. Стаття 1053 ЦК РК передбачає, що заповіт, складений пізніше, скасовує заповіт складене раніше повністю або в частині, в якій вона суперечить заповіту, складеного пізніше. Судова практика суворо дотримується цього правила.
Таким способом, перший спосіб скасувати або змінити заповіт полягає в складанні нового заповіту, так чи інакше суперечить раніше складеним. При цьому істотними є два моменти: по-перше, сам по собі факт складання нового заповіту не впливає на юридичну силу попередніх заповітів. Раніше зроблене заповідальне розпорядження скасовується лише суперечить їм розпорядженнями нового заповіту. По-друге, більш пізніше заповіт скасовує попередній (за наявності між ними суперечностей) під всіх випадках і не має значення, як ці заповіту були посвідчені. Законодавство не віддає переваги нотаріально посвідчених заповітів в порівнянні з заповітами, до них прирівняним і посвідчених у порядку ст.1053 ЦК РК.
У такому ж порядку, тобто шляхом складання нового заповіту, попереднє заповіт може бути змінена або доповнена. Зміна заповіту буде мати місце тоді, коли по іншому визначається коло спадкоємців, інакше розподіляється майно між ними. Доповнення раніше складеного заповіту новим має місце в тому випадку, коли більш пізні розпорядження заповідача не вступають в протиріччя з попередніми, а вказують на долю майна та прав, які раніше не включених в заповіт, або, наприклад, містять розпорядження про заповідальному відмову, покладань тощо, яких раніше в заповіті не було.
Другий спосіб скасування, але не зміни заповіту, полягає в подачі відповідної заяви нотаріусу, якому передано заповіт на зберігання. [43]
Зміни, які вправі внести у свій заповіт заповідач, можуть бути самими різними. Але в будь-якому випадку вони будуть носити характер істотних змін даного заповіту. Офіційно визнається лише нотаріально засвідчене заповіт, а якщо заповідач змінює зміст даного заповіту, це повинно бути зроблено відповідно до закону. Яка б заміна не була, практично вчиняється новий заповіт, яке також має бути нотаріально завірено.
Заповідальне розпорядження, яке не завіряється у нотаріуса, також може бути скасовано або змінено. При розпорядженні грошовими коштами вкладник має право змінити або скасувати взагалі заповідальне розпорядження, оформлене на особовому рахунку або на заяві, написаній на адресу структурного підрозділу банку, де зберігається вклад.