цінки і т.д.
Договір може носити разовий (одноразова перевірка) або довгостроковий (щорічний аудит) характер. При повторному угоді про надання послуг умови договору можуть переглядатися, що повинно бути оформлено письмово. Предметом довгострокового договору може виступати одночасно проведення аудиторської перевірки та надання супутніх аудиту послуг. Довгострокова угода зазвичай є рамковим, вартість кожного конкретного етапу робіт може бути сформульована в додатковій угоді. У такому випадку, порядок визначення вартості зазвичай прописується в самому договорі. Оплата послуг зазвичай проводиться поетапно.
Істотні умови договору включають:
? предмет договору;
? умови надання аудиторських послуг;
? права та обов'язки сторін;
? вартість і порядок оплати аудиторських послуг;
? відповідальність сторін і порядок вирішення спорів.
Звичайно в договорі чітко прописуються терміни надання висновку. Для багатьох клієнтів критично, щоб звітність була перевірена до її офіційного опублікування, з тим щоб компанія могла своєчасно внести виправлення в звітність. У Росії більшість аудиторських перевірок проходить в лютому.
Для великих компаній часто аудит розбивається на етапи. Спочатку аудіюєтся звітність за 9 місяців (аудитори виїжджають до клієнта в листопаді-грудні), а в лютому вже перевіряються дані останнього кварталу і проводяться завершальні тести і процедури. Така організація роботи дозволяє аудиторським фірмам більш ефективно використовувати свої кадрові ресурси, а клієнтам - знизити навантаження на бухгалтерську службу у звітний період. Зрозуміло, такий порядок аудиту та конкретні строки виїзду до клієнта також обумовлюються в договорі.
Як правило, компанії замовляють аудит тільки тоді, коли він є обов'язковим. Але існують і певні передумови, які ведуть до проведення ініціативного аудиту. Це може бути вимога інвестора, кредитора або власника, виявлення випадків шахрайства, неналежне ведення обліку, значні суми претензій з боку податкових органів і т.д.
На етапі планування в аудиті розрахунків з покупцями і замовниками, як правило, можна виділити наступні процедури:
? визначення джерел аудиторської інформації;
? аналіз контрольної середовища в частині розрахунків з покупцями і замовниками;
? аналіз стану бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і замовниками;
? оцінку аудиторського ризику, рівня суттєвості і трудомісткості;
? аналіз можливих порушень.
Джерелами аудиторської інформації для аудиту розрахунків з покупцями і замовниками можуть бути різні документи, а саме:
? облікова політика для цілей бухгалтерського обліку;
? облікова політика для цілей оподаткування;
? робочий план рахунків організації;
? бухгалтерський баланс (стор. 230, 240, 940);
? форма 5;
? пояснювальна записка;
? оборотно-сальдова відомість / Головна Книга;
? регістри бухгалтерського обліку по рахунках 62, 60;