з наслідками криз. Аналіз показує, що при дотриманні певних умов масштаби боротьби з ними могли бути істотно нижче. Антикризові заходи передбачають послідовне і всебічне вивчення ризиків, прихованих у тій чи іншій динаміці світової економіки.
розростається боргову кризу в Європі, особливо в південних країнах (Греції, Італії, Іспанії), свідчить лише про те, що попередні антикризові заходи виявилися половинчастими, штучне, бюджетне підтримання рівня споживчої економіки проблеми не вирішили. Зроблені зусилля з локалізації надмірних боргів шляхом випуску спеціальних євробондів ще повинні пройти випробування на життєздатність.
Казахстан вже відчуває вплив разрастающейся важкої ситуації в південній Європі. Так, Греція відмовилася купувати казахстанську нафту. Італія є найбільшим торговим партнером нашої країни. Інший великий партнер Іспанія, також знаходиться під сильним тиском. Ці обставини змушують пильніше стежити за становищем у цих країнах і розробляти можливі сценарії розвитку подій для прийняття адекватних заходів. І хоча нафта і нафтопродукти, газ не відносяться до секвестіруемим в першу чергу товарними позиціями, проте вони також схильні до ринкових коливань.
Інтеграція у світове господарство стає все більш складним явищем. Багатовекторність експорту, всебічний облік поточної ситуації, середньо-і довгострокових перспектив розвитку світової економіки, і ряд інших стратегічно важливих проблем знаходяться в числі найважливіших аспектів національної зовнішньоторговельної політики, економічної дипломатії.
Характер та класифікації міжнародної торгівлі Казахстану свідчать про пріоритетність вступу в СОТ. Водночас зона вільної торгівлі з країнами СНД, ЄврАзЕС благоприят ¬ ствует торгово-економічної взаємодії. При аналізі зовнішньоторговельних взаємовідносин країни слід виходити не тільки з товарообігу з окремими країнами, а потрібно брати весь обсяг торгівлі в сукупності. Казахстан, як і будь-яка країна, вибудовує загальну стратегію взаємної торгівлі, виходячи з принципів раціональності, власної вигоди. Державі потрібно продати вивозиться продукцію дорожче, а придбати необхідні товари дешевше. Кон'юнктура на казахстанські експортні товари складається більш сприятливо в Європі, а логістика, умови придбання найбільш адекватні в сусідніх і споріднених регіо-нах, особливо в Росії, а тепер і в Білорусі.
Слід зазначити, що, вступивши в Митний союз, Казахстан не стає напівзакритої країною. Очікується вступ країни до СОТ, в 2012 р. Росія буде прийнята в цю організацію до кінця 2011 р., що внесе корективи у встановлений режим торгівлі та всередині МС. Наша країна протягом 20 років залишалася країною з однією з найліберальніших режимів у міжнародній торгівлі. Однак з підйомом національної економіки все більш актуальним стає створення адекватного захисту вітчизняного підприємництва, економічного простору країни. Ці проблеми виходять на перший план.
Особливо активно за свободу світової торгівлі виступають ТНК та експортоорієнтовані держави. Інші ж країни, для яких можливості поставок на зовнішній ринок обмежені, під тиском вітчизняних товаровиробників, національного робітничого класу, профспілок роблять ставку на захист внутрішнього ринку, виставляючи її як пріоритетну.
В останні роки у світовій економіці відбуваються важливі зрушення. Одним з ускладнююч...