реабілітаційну, протезно-ортопедичну та зубопротезну допомогу, а також заходи соціального характеру по догляду за хворими, непрацездатними та інвалідами, включаючи виплату допомоги з тимчасової непрацездатності.
Права окремих груп населення гарантуються державою особливо. В Основах законодавства про охорону здоров'я громадян (прийнятими 22 липня 1993) гарантії у сфері охорони здоров'я встановлено: сім'ї (ст.22); вагітним жінкам і матерям (ст.23); неповнолітнім (ст.24); військовослужбовцям, громадянам, підлягає заклику на військову службу і що надходять на військову службу за контрактом (ст.25); громадянам похилого віку (ст26); інвалідам (ст.27); громадянам при надзвичайних ситуаціях і в екологічно неблагополучних районах (ст.28) та ін < br> При зверненні за медичною допомогою та її отриманні у відповідності зі ст.30 Основ громадяни мають право на:
поважне і гуманне ставлення з боку медичного та обслуговуючого персоналу;
вибір лікаря, у тому числі сімейного і лікуючого лікаря, з урахуванням його згоди, а також вибір лікувально-профілактичного закладу відповідно до договорів обов'язкового і добровільного медичного страхування;
обстеження, лікування та утримання в умовах, відповідних санітарно-гігієнічним вимогам;
проведення консиліуму і консультацій інших фахівців;
полегшення болю, пов'язаного з захворюванням і (або) медичним втручанням, доступними способами і засобами;
збереження в таємниці інформації про факт звернення за медичною допомогою, про стан здоров'я, діагноз та інших відомостей, отриманих при обстеженні та лікуванні, у відповідності зі ст.61 Основ;
інформовану добровільну згоду на медичне втручання у відповідності зі ст.32 Основ;
відмову від медичного втручання у відповідності зі ст.33 Основ;
отримання інформації про свої права та обов'язки і стан свого здоров'я відповідно до ст.31 Основ, а також вибір осіб, яким в інтересах пацієнта може бути передана інформація про стан його здоров'я відповідно до ст.30 Основ;
отримання медичних та інших послуг в рамках програм добровільного медичного страхування у відповідності зі ст.30 Основ;
відшкодування шкоди відповідно до ст.68 Основ у разі заподіяння шкоди здоров'ю при наданні медичної допомоги.
У разі порушення прав пацієнта він може звертатися зі скаргою безпосередньо до керівника чи іншій посадовій особі лікувально-профілактичного закладу, в якому йому надається медична допомога, у відповідні професійні медичні асоціації та ліцензійні комісії або до суду.
Громадяни мають право і на додаткові медичні та інші послуги на основі програм добровільного медичного страхування відповідно до Закону РРФСР про медичне страхування громадян у Російській Федерації від 28 червня 1991 р., а також за рахунок коштів підприємств, установ і організацій, своїх особистих коштів і інших джерел.
Найважливішим фактором якості життя, здоров'я і благополуччя людей є екологічна безпека. Тому світова...