2,89338,841747517652516,2874436225027521,6524943251662300,289273309311265165166,25233,21628,4450828043,6715,617071,3081232919946349,212158,8871,308012499197173812146,491232912499063270165824341,1101994619717632700152093482911349,21381165821520904118,5122158,82146,44341,1348294118,50132559,22569,6260698269,81102,89338,8Сума120777121480184364500906140486108489
Мінімальне значення суми відстаней пріпадає на сьомий Показник и дорівнює 120777. Таким чином, коефіцієнт Фінансової незалежності становится репрезентантом даної групи.
Нарешті, для останньої групи показніків ліквідності булу такоже сформована матриця відстаней, яка представлена ???? в табл. 2.29.
Таблиця 2.29
Матриця відстаней групи показніків ліквідності
Показники123410,000,400,664,8320,400,000,624,6930,660,620,005,0544,834,695,050,00Сума5,895,716,3414,58
Як можна помітіті, найменша сума відстаней пріпадає на другий Показник, дорівнює 5.71, и таким чином, коефіцієнт швидкої ліквідності становится репрезентантом даної групи.
За помощью методу центру ваги булу сформована вібірка показніків, Які будут віступаті в якості вихідних даних для побудова моделі ОЦІНКИ Загрози банкрутства. До ціх показніків відносяться: частко оборотніх виробничих ФОНДІВ в обіговіх коштах, коефіцієнт трансформації, рентабельність Капіталу за чистимо прибутком, коефіцієнт Фінансової незалежності и коефіцієнт швидкої ліквідності.
согласно побудованому Ранее алгоритмом, нужно візначіті, скільки класів кри буде Використано при побудові моделі ОЦІНКИ банкрутства підприємства. Проте на поточний момент Учені НЕ Прийшли до одноголосної думки, яка Кількість класів кри притаманне Підприємству або яка Кількість оптимально. Согласно з проведенням аналізом літературних джерел, Різні Вчені предлагают різну Кількість класів кри: від двох и до шести.
Так, ряд зарубіжніх вчених предлагают використовуват діскрімінантні Функції, Які дозволяють Віднести предприятие до однієї з двох груп: платоспроможні и неплатоспроможні (Банкрут). Зокрема, двофакторна модель Альтмана, модель Лиса, модель Тафлера, модель Спрінгейта, модель Фулмера, модель Сайфуліна и Кадікова. Таку точку зору мают и деякі вітчізняні Вчені, а самє М. О. Кизим, І. С. Благун, Ю. С. Копчак [48]. Смороду такоже предлагают розбіваті сукупність підприємств на две групи: платоспроможні и неплатоспроможні. Однако віділення лишь двох класів кри для ОЦІНКИ реального стану підприємства и Прийняття відповідніх управлінськіх РІШЕНЬ недостатньо. Аджея до групи платоспроможніх підприємств могут потрапіті як підприємства з гарним фінансовим станом, так и платоспроможні підприємства на порозі кризом. Такоже до групи неплатоспроможних підприємств могут входити підприємства з легкою фінансовою Криза і підприємства - повні Банкрут. Це Робить Неможливо оцінку реального фінансового стану підприємства помощью лишь двох класів Криза і відповідно НЕ дает змогі Прийняти адекватні управлінські решение.
Уільям Бівер предлагает використовуват систему показніків, с помощью якої можна візначіті одна з трьох станів підприємства: благополучна компанія за п ять років до банкрутства, за рік до банкрутства. Пілецька С. Т., Коритько Т. Ю. [66] такоже визначаються трьох класи кри: підприємства з гарним запасом Фінансової стійкості; підприємства, Які демонструють Деяк степень ризико банкрутства; підприємства з високим ризико банкрутства даже после вживанию ЗАХОДІВ относительно фінансового оздоровлення. Три класи кри віділяє І І. О. Бланк [11, 12]: легка фінансова кризу, глибока фінансова криза, фінансова катастрофа.
У своїй п ятіфакторній моделі Е. Альтман предлагает Чотири класи кри в залежності від імовірності Настанов банкрутства: дуже висока, висока, імовірна, дуже низька. Такоже Чотири класи кри віділяє А. М. Поддєрьогін, як зазначилися в работе Ю. М. Лелюк [56]: фінансово стійкі підприємства; підприємства з порушеннях фінансовою рівновагою, но без Загрози банкрутства за умови переходу на активне управління; підприємства, Яким грозит банкрутство, если смороду НЕ здійснять санаційні заходь; підприємства-напівбанкруті. Его точку зору поділяє О. В. Посілкіна [71], такоже розглядаючі Чотири класи кри: предприятие з гарним фінансовим станом; предприятие з середнім фінансовим станом; предприятие з поганим фінансовим станом; предприятие-банкрут. Віділення чотірьох класів кри Вже дозволяє оцініті степень кри більш детально На Відміну Від двох и трьох класів кризом. Але І в цьом випадка такоже й достатньо доладно оцініті реальний фінансовий стан підприємства, оскількі за такою шкалою класів кри відсутній середній фінансовий стан підприємства.
Нікіфорова Н. О. [62] предлагает помощью бальної ОЦІНКИ розбіваті підприємства на п ять класів...