Главетупра прийняття ряду додаткових оперативних заходів і посилення керівництва діяльністю місцевих ветеринарних та земельних органів щодо забезпечення виконання ветеринарних правил у колгоспах і радгоспах. Цьому сприяло й те, що в 1939 році керівництво тваринництвом і конярством в РРФСР знову було покладено на Наркомзем РРФСР, у складі якого відновлено Ветуправленіе. Однак Главветупр НКЗ СРСР продовжив впливати на місцеві ветеринарні органи Російської Федерації, отримував від них ветеринарні звіти і т.д.
У зв'язку з возз'єднанням у 1939 році Західної України та Західної Білорусі з Радянською Україною і Радянською Білорусією Главветупр Наркомзему СРСР прийняла необхідні заходи з термінового вивчення ветеринарного стану тваринництва в приєднаних областях і організував там ветеринарну службу стосовно до сформованій обстановці .
Для більш повного охоплення ветеринарним і зоотехнічним обслуговуванням колгоспних і радгоспних тваринницьких ферм, за пропозицією керівництва Наркомзему СРСР, 9 березня 1940 Економради при Раднаркомі СРСР прийняла рішення про об'єднання ветеринарних ділянок та пунктів з зоотехническими пунктами в так звану єдину зооветеринарну мережу. Наркомзем СРСР наказом від 29 березня 1940 № 191 визначив порядок організації єдиної зоотехнічних-ветеринарної мережі та затвердив положення В«Про єдиний зоотехнічних-ветеринарному ділянці і зоотехнічних-ветеринарному пунктіВ». p align="justify"> Цією постановою на ветеринарних працівників, крім обов'язків з ветеринарії, покладалася велика організаторська і зоотехническая робота в тваринництві. т. к. завідувачі зооветучасткамі і зооветпунктамі в абсолютній більшості були ветеринарними фахівцями.
На 1 січня 1941 року по порівнянні з тим же періодом 1916 поголів'я тварин (крім коней) у всіх категоріях господарств майже повністю було відновлено.
Крім загальної великої організаторської роботи з укріплення ветеринарної справи в країні, керівництво Главветупра постійно працювало над підготовкою ветеринарної служби до умов воєнного часу, організовувало її участь у колгоспах і радгоспах зі створення В«Фонду коней і возів для Червоної Армії В». Ця робота проводилася ветеринарними фахівцями спільно з райвійськкомату. Зміцнилася мережа ветучрежденій на транспорті, а також мережа ветеринарних науково-дослідних інститутів, дослідних станцій, діагностичних ветбаклабораторій і біофабрик. p align="justify"> Загалом ветеринарна служба в країні до початку Великої Вітчизняної війни була загалом підготовлена ​​до активної боротьби із заразними хворобами, хоча в деяких зонах країни епізоотичний стан тваринництва залишалося напруженим.
У 1941 році вийшло в світ знову перероблене Главветупром НКЗ СРСР В«Ветеринарне законодавствоВ».