рубіжніх странах займаються ряд таких вчених, як Новіков В., Демуш О., Кошель-ва Г, Крютченко В., Пападаскалопулос А., Коррес Дж., Поліхронопулос Дж. та Другие . p align="justify"> Метою даної характеристики є узагальнення досвіду країн Європейського Союзу Щодо СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ населення.
Досвід Здійснення СОЦІАЛЬНОЇ політики в Європейському Союзі показавши, что ці країни пройшли шлях від благодійності у соціальній підтрімці населення до Формування "держави добробуту", яка гарантує для своих громадян оптимальну систему СОЦІАЛЬНОЇ безпека й СОЦІАЛЬНОГО захисту. p align="justify"> У СУЧАСНИХ умів вірішальній Вплив на Розвиток СОЦІАЛЬНОЇ політики в странах ЄС справляються Чотири основні Тенденції:
Г€ значні демографічні Зміни, суть якіх Полягає в загально старінні населення в державах - членах Європейського Союзу и ЗРОСТАННЯ чісельності людей Похил віку;
Г€ актівізація участі жінок на прайси праці и Зміни в тендерному балансі;
Г€ Існування й достатньо високого уровня Безробіття, особливо среди людей старшого віку;
Г€ більш Швидке зростання кількості домогосподарств порівняно Із ЗРОСТАННЯ населення, зокрема Збільшення кількості домогосподарств без працюючих ОСІБ.
Стратегія СОЦІАЛЬНОЇ політики держав - членів Європейського Союзу спрямована на забезпечення сталого уровня життя населення, Підвищення уровня зайнятості, Зменшення нерівності у доходах, Посилення СОЦІАЛЬНОГО захисту населення и Подолання бідності. Зайнятість та Подолання Безробіття, як правило, є Головною метою будь - Якої політики, спрямованої проти бідності, бо у странах з перехідною економікою ризико бідності перебуває В дуже тісному зв язку з безробіттям. [26].
Європейський Союз розроб основні орієнтірі національної політики в соціальній сфере. Державам-членам ЄС рекомендується:
? поліпшуваті перспективи зайнятості населення Завдяк збільшенню інвестіцій в професійну підготовку, Здійснювати програми безперервного навчання ПРОТЯГ Всього ЖИТТЯ І Забезпечувати доступ до навчання шкірному;
? Сприяти більш інтенсівному впліву на економічне ЗРОСТАННЯ, вікорістовуючі: Гнучкий організацію праці, что відповідає потребам Виробництво і є Прийнятних для працівніків; політику оплати праці, яка сприян б вкладень інвестіцій в создания новіх робочих місць (рівень ЗРОСТАННЯ заробітної плати не винних перевіщуваті рівень ЗРОСТАННЯ продуктівності праці); создания робочих місць, особливо на регіональному та місцевому рівнях;
? зніжуваті побічні витрати, пов'язані з некваліфікованою працею;