рівнем інфляції, обвальним зростанням цін, послабленням контролю над фінансово-господарською діяльністю підприємств. За даними Світового банку, рівень інфляції в Україні в другій половині 1993 р. було найвищим у світі. p align="justify"> До числа інфляційних факторів, які мали місце протягом останніх років, належать:
а) високе підняття цін на енергоносії і основні види сировини і матеріалів;
б) збільшення грошової маси за рахунок додаткової емісії грошей;
г) зростання безготівкового обігу як наслідок кредитування низько рентабельних і збиткових підприємств;
д) монопольне ціноутворення в умовах монополізації більшості видів промислового виробництва, яке веде до діктатному підвищенню цін виробниками, оскільки споживачі, позбавлені вибору і відсутність стримуючого контролю за цінами.
Спочатку економіці України була властива інфляція витрат, оскільки випереджаючими темпами зростали ціни енергоносіїв і сировини, і кожна наступна хвиля підвищення цін починалася з палива та сировини. Періодичне випереджаюче підвищення цін на енергоносії було імпульсом для загального зростання цін та інфляції. p align="justify"> Підвищення підприємствами цін на власну продукцію, з метою покриття зростаючих витрат, дало поштовх до подальшого розвитку інфляційних процесів. При цьому типі інфляції зростання грошової маси є наслідком підвищення цін. Незважаючи на зростаючу грошову емісію, виникла нестача оборотних засобів підприємств для розрахунків зі своїми постачальниками (криза неплатежів) і для видачі зарплати. У результаті склалася типова інфляційна спіраль: збільшення цін веде до збільшення витрат (і в тому число зарплати), яке вимагає збільшення грошової маси, а останнє, у свою чергу, веде до нового витка зростання цін. Таким чином, інфляція в Україні являє собою інтеграцію інфляції попиту та інфляції витрат, що значно ускладнює здійснення антиінфляційної політики. p align="justify"> Сформована в нашій країні ситуація передбачає досить обережні, ретельно зважені заходи з регулювання курсу національної валюти, з регулювання темпів інфляції.
Остаточно подолати інфляцію можна, тільки побудувати господарський механізм, включивши ринкові регулятори. Рішення цієї вельми непростої проблеми передбачає досягнення політичної стабільності і домовленості, згоди і підтримки населенням заходів регулювання. Без цього самі розумні (з позиції економічної теорії) рецепти і рекомендації не здатні дати бажаного результату. br/>
Висновок
В даний час інфляція є одним з найболючіших і небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову і економічну системи в цілому. Інфляція не тільки знижує купівельну спроможність, а й підриває можливості господарського регулювання, зводить нанівець зусилля по проведенню структурних перетворень, відновленню порушених пропорцій...