передачу організацією майна або майнових прав, тобто оформлення актами оприбуткування цінних паперів, платіжними дорученнями, видатковими касовими ордерами та ін
Фінансові вкладення приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю, під якою зазвичай розуміються фактичні витрати організації-інвестора. До фактичних витрат на придбання цінних паперів відносяться суми, що сплачуються згідно з договором продавцю; суми, сплачувані організаціям та іншим особам за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням цінних паперів; винагороди, що сплачуються посередницьким організаціям, за участю які придбані цінні папери; інші витрати, безпосередньо пов'язані з їх придбанням.
Облік фінансових вкладень ведеться на активному рахунку 58 «Фінансові вкладення», за дебетом якого відображаються суми збільшення фінансових вкладень, за кредитом рахунку - їх списання. Важлива умова відображення об'єктів фінансових вкладень на рахунку 58 - їх повна оплата інвестором. Комп'ютеризація бухгалтерського обліку фінансових вкладень дозволяє систематизувати дані за такими операціями: рух грошових коштів по рахунках депо; рух цінних паперів; нарахування доходу; отримання дивідендів і т.д. Аналітичний облік здійснюється роздільно з різними видами цінних паперів; з бірж, в т.ч. операції позабіржові і біржові; за угодами репо; по портфелях фінансових вкладень і т.д.
Вибуття фінансових вкладень визнається в бухгалтерському обліку при одночасному виконанні наступних умов:
· передачі права на фінансові вкладення або отримання в погашення зобов'язань, що випливають з фінансових вкладень, грошових коштів та інших активів;
· передачі або припинення фінансових ризиків, пов'язаних з фінансовими вкладеннями.
Порядок визначення вартості вибувають фінансових вкладень розрізняється для «котируються» і «некотируваних» фінансових вкладень. Якщо вибувають фінансові вкладення, за якими визначається поточна ринкова вартість, то їх вартість організація визначає виходячи з останньої оцінки. Якщо така вартість не визначається, то вартість розраховується одним із таких способів:
· за первісною вартістю кожної одиниці бухобліку цінних паперів;
· за середньою первісної вартості, яка визначається шляхом множення кількості проданих цінних паперів на середню вартість одного цінного паперу даного виду;
· способом ФІФО - за первісною вартістю перших за часом придбання цінних паперів.
У процесі господарської діяльності фінансові вкладення, поточна вартість яких не визначається, можуть знецінюватися. Резерв під знецінення фінансових вкладень створюється на величину різниці між обліковою та розрахунковою вартістю фінансових вкладень.
У бухгалтерській звітності вартість таких фінансових вкладень показується за обліковою вартістю за вирахуванням суми утвореного резерву під їх знецінення. Необхідна умова для створення резерву - перевірка наявності стійкого зниження вартості фінансових вкладень.
Рахунок 59 «Резерви під знецінення фінансових вкладень» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух резервів під знецінення фінансових вкладень організації. Кінцеве сальдо по кредиту цього рахунку показує залишок резерву на кінець звітного пері...