пло дзеркала електроліту Тепло поверхні ванни Тепло з розбризкуванням електроліту Тепло екзотермічної реакції Надлишок тепла, який необхідно відводити, охолоджуючи електроліт-2192,78 677,43 3974,90 43,34 121418,4 69493,16 ------- Ітого197800100Ітого197800100
Розрахунок швидкості циркуляції електроліту
Циркуляція розчину повинна забезпечувати відведення всього надлишкового тепла.
Використовуючи рівняння, кДж/год:
D q = ? ц < span align = "justify"> В·? В· з В· (t ел -t охол ),
де ? ц - швидкість циркуляції розчину, л/ год; ? - щільність відпрацьованого електроліту, ? = 1,17 г/см 3 ; с - питома теплоємність відпрацьованого електроліту, з = 3,26 кДж/кг В· град; t ел - температура електроліту у ванні, Вє С; t охол - температура вступника охолодженого електроліту, Вє С, можна визначити швидкість циркуляції розчину, яка забезпечить повний відвід надлишкового тепла при відомому значенні t охол , або визначити температуру, до якої треба охолоджувати розчин, задавшись певною швидкістю циркуляції.
Приймемо температуру охолодженого електроліту, що надходить у ванни, tохл = 19 Вє С. Тоді швидкість циркуляції у ванні складе, л/год:
.
Ця величина в 6,29 рази перевищує розраховану раніше швидкість подачі у ванну нейтрального розчину. Отримана швидкість циркуляції електроліту при централізованому охолодженні розчину добре узгоджується з практикою для вибраного значення tохл = 19 Вє С.
Знаючи швидкість циркуляції, вміст цинку і сірчаної кислоти у відпрацьованому електроліті, можемо визначити концентрацію цих речовин у вступнику у ванну розчині. Вміст цинку у вступнику розчині, г/л:
.
Таким чином, при централізованому охолодженні в результаті підвищеної циркуляції електроліту з одного літра розчину витягується приблизно 16 г цинку, що в 6,2 рази нижче вилучення у разі подання у ванну нейтрального розчину. Концентрацію сірчаної кислоти у в...