lign="justify"> в) тривалість знаходження незалежно від бажання пацієнта становить не менше 7 - 10 днів.
У даній клініці наркозалежним після закінчення курсу лікування пропонувалося вибрати кілька програм по боротьбі з наркотикаозавісімостью. Дві з них носять медикаментозне лікування, використовуються такі препарати, як метадон або собутекс. Третя програма грунтувалася на немедикаментному лікування через проходження курсу мотивації протягом 12 днів і подальшим, за бажанням наркозалежного, в реабілітаційному центрі поза межами Риги.
Встановлення контакту відбувалося, в перший день перебування наркозалежного в клініці і залежно від його фізичного стану, вирішувалося питання про початок дослідження. Спираючись на знання в галузі вивчення інтелектуально - мнестичних здібностей наркозалежних {10, Кольцова 2006} мною було прийнято до уваги, що дані функції залишаються незмінними, незважаючи на їх фізичний стан. У процесі спілкування мною були відзначені також високі комунікативні якості наркозалежних.
Всі чотири методики пред'являлися кожному учаснику протягом двох днів. У перший день я використовував методики « Шкала безнадійності » і « Шкала депресії ». Наступного дня « Опитувальник Леонгарда і Шмишека » та інтерв'ю згідно зі спеціально розробленої анонімної анкетою . Вибираючи методики для проведення дослідження, я постарався розробити список питань, які використовував для плавного переходу від одного методу до іншого. У процесі спілкування з наркозалежними я використовував мотиваційний інтерв'ювання. Акцент в питаннях робився мною на причинах перших спроб вживання, сімейному мікрокліматі, самоприйняття власного «Я», суїцидальних думках і намірах, досвід виходу з кризових станів. Часто в ході інтерв'ювання учасники висловлювали бажання проконсультувати їх по інших питаннях, що цікавлять (в основному проблемі ВІЛ СНІД). У зв'язку з тим, що в рамках медичної установи психологічна допомога та консультування не надавалась в перші п'ять - сім днів знаходження пацієнтів у клініці, то встановлення контакту з наркозалежними оцінювалося мною як одна з найважчих завдань. Але, незважаючи на своє досить важкий фізичний стан, наркозалежні охоче йшли на контакт і надалі процесі спілкування, вказували на необхідність подібної практики, коли консультування починається в перші дні перебування їх в клініці. Це підтверджується подальшим ходом інтерв'ювання, та прийняттям рішень про продовження лікування в клініці на 5 - 7 день перебування, що вважаються кризовими або «переломними». {10, Кольцова 2006}
В процесі проведення дослідження вдалося за допомогою мотивованого інтерв'ювання сфокусувати увагу наркозалежних на усвідомленні самого себе і прийняття щодо себе не тільки негативних, а й позитивних оцінок, у осіб з явно вираженими суїцидальними думками зняти емоційне напруження і як альтернативу розглянути інші можливості виходу з кризової ситуації. Більшістю наркозалежних було висловлено побажання продовжити зі мною консультування вже не в рамках даного центру. Враховуючи, що в чоловічому відділенні виділені лише 6 місць для наркозалежних, це вплинуло на кількість учасників дослідження. Треба також згадати про такий чинник, як відмова деяких наркозалежних співпрацювати в силу психологічних чи фізіологічних причин. Дослідження проходило протяг...