ній мірі, внаслідок чого були ліквідовані умови для відходу від сплати податків і розвитку тіньового бізнесу. У зв'язку з цим і було прийнято рішення про введення особливого режиму оподаткування окремих організацій та підприємців шляхом встановлення поставлений доходу.
Мета введення особливого режиму оподаткування - збільшення податкових надходжень в бюджетну систему країни. Механізми, закладені в зазначеному Федеральному законі, спрямовані в першу чергу на ускладнення процесу ухиляння окремих платників податків від сплати податків, вперше торкнулися оподаткуванням слабо контрольований іншими податками готівково-грошовий обіг, у рамках якого, за різними оцінками, реалізовувалося в той час від 30 до 80 % розкритих в звітах товарів і послуг підприємств малого та середнього бізнесу.
Одночасно з цим введення системи оподаткування за методом поставлений доходу переслідувало й іншу не менш важливу мету - спрощення процедур розрахунку та збору податків. Ця система у вирішальній мірі спрощувала для суб'єктів малого підприємництва процес ведення бухгалтерського обліку та звітності, а також податкового обліку.
Введення єдиного податку на поставлений дохід дозволило також більш повно визначати податкові надходження при затвердженні бюджетів різних рівнів на черговий фінансовий рік.
. Податок на гральний бізнес в Російській Федерації та Республіці Білорусь
Справжній Федеральний закон прийнятий відповідно до Конституції Російської Федерації і Законом Російської Федерації від 27 грудня 1991 N 2118-1 Про основи податкової системи в Російській Федерації і визначає загальні принципи оподаткування, оподатковувану базу, ставки податку на гральний бізнес і платників податку на гральний бізнес.
Стаття 1. Загальні положення
Справжнім Федеральним законом вводиться податок на гральний бізнес, встановлюються загальні принципи, на підставі яких визначаються платники податку на гральний бізнес, об'єкти оподаткування, оподатковуваний база і ставки податку.
Стаття 2. Основні поняття, що використовуються в цьому законі
Для цілей цього Федерального закону застосовуються наступні основні поняття:
Гральний бізнес - підприємницька діяльність, яка не є реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), пов'язана з витяганням гральним закладом від участі в азартних іграх і парі доходу у вигляді виграшу та плати за їх проведення;
Гральний заклад - підприємство, в якому на підставі ліцензії на здійснення підприємницької діяльності в галузі грального бізнесу проводяться азартні ігри і (або) приймаються ставки на парі: казино, тоталізатор, букмекерська контора, зал ігрових автоматів та інші гральні будинки (місця);
Парі - засноване на ризику і укладену між двома або кількома особами, як фізичними, так і юридичними, угода про виграш, результат якого залежить від обставини, щодо якої невідомо, настане вона чи ні;
Азартна гра - засноване на ризику і укладену між двома або кількома особами, як фізичними, так і юридичними, за правилами, встановленими гральним закладом, угода про виграш, результат якого залежить від обставини, на наступ якого сторони мають можливість впливати;
Ігровий стіл - спеціально обладнане місце в гральному закладі, призначене для проведення азартних ігор з будь-яким видом виграшу, в яких гральний заклад через своїх представників бере участь як сторона або як організатор і (або) спостерігач;
Ігровий автомат - спеціальне обладнання (механічне, електричне, електронне та інше технічне обладнання), встановлене в гральному закладі і використовується для проведення азартних ігор з грошовим виграшем без участі у зазначених іграх представників грального закладу;
Каса - спеціально обладнане місце в гральному закладі (тоталізаторі або букмекерській конторі), де враховується загальна сума ставок і визначається сума виграшу, що підлягає виплаті (за винятком каси тоталізатора, що є структурним підрозділом державного унітарного підприємства).
Стаття 3. Платники податку на гральний бізнез
Платниками податку на гральний бізнес (далі - податок) визнаються організації та фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність у галузі грального бізнесу.
У порядку, передбаченому податковим законодавством Російської Федерації, відокремлені підрозділи організації, що здійснюють підприємницьку діяльність у галузі грального бізнесу, виконують обов'язки організації по сплаті податку на тій території, на якій зазначені підрозділи здійснюють функції організації.
Стаття 4. Об'єкт оподаткування