додаткові (особливі) умови;
розірвання договору;
форс-мажор;
відповідальність сторін;
прикінцеві положення.
Вищевказані розділи складають зміст договору і утворюють сукупність умов договору, в якій закріплені права та обов'язки сторін. Умови договору конкретизують відповідне правовідношення, його суб'єктів, об'єкт, виділяючи договір з числа інших подібних (малюнок №1.3.).
Малюнок №1.3. Класифікація умов договорів
Істотними визнаються умови, які необхідні і достатні для укладення контракту. До них належать умови про предмет договору, також і ті умови, які прямо вказані в законі та інших правових актах.
Звичайними умовами договору вважаються ті, які не потребують погодження. Незалежно від волі сторін договору вони вже передбачені у відповідних нормативних актах і вступають в дію з моменту укладення договору. Звичайні умови - це умови, які на практиці включаються у зміст договору, що укладається, проте їх відсутність не впливає на його дійсність.
Випадковими умовами договору вважаються такі, що змінюють або доповнюють звичайні умови і включаються в текст контракту на розсуд сторін після чого тільки й набувають юридичну силу.
Існує безліч ознак класифікації договорів, заснованих на виявленні загальних типових рис договорів і відмінностей між ними. Класифікація договорів полегшує для суб'єктів правильний вибір виду договору, забезпечує його відповідність змісту регульованої діяльності, створює можливість на науковій основі систематизувати законодавство про договори, підвищувати узгодженість нормативних актів. У відповідності з різними підставами класифікації договори можна поділяти на різні види (малюнок №1.4.).
В односторонньому договорі обов'язки покладаються тільки на одного з контрагентів, який і повинен виконувати їх у момент, визначений договорів. У взаємному контракті обов'язки покладаються на кожного з контрагентів, при цьому визначається черговістю виконання контрагентами їх обов'язків. Обидві сторони повинні виконати свої обов'язки одночасно, і отже, кожна із сторін вправі відмовляти у виконанні іншій стороні, поки не послідує зустрічне виконання контракту.
Малюнок №1.4. Класифікація договорів господарської діяльності
В односторонньому договорі обов'язки покладаються тільки на одного з контрагентів, який і повинен виконувати їх у момент, визначений договорів. У взаємному контракті обов'язки покладаються на кожного з контрагентів, при цьому визначається черговістю виконання контрагентами їх обов'язків. Обидві сторони повинні виконати свої обов'язки одночасно, і отже, кожна із сторін вправі відмовляти у виконанні іншій стороні, поки не послідує зустрічне виконання контракту.
Класифікація договорів по моменту укладення призначене для визначення часу, коли сторони набувають права і обов'язки за контрактом. Для окремих видів договорів законом встановлені деякі особливості визначення цього моменту, що необхідно враховувати сторонам при складанні такого контракту. По даній підставі договорів діляться на реальні і консенсуальні.
Реальними визнаються договори, для укладання яких, крім досягнення угоди сторін з усіх істотних умов контракту і перекази їм відповідної форми, потрібне виконання якихось певних дій. Відповідно договір позики вважається укладеним з моменту передачі позичальником боржнику коштів, які є предметом позики. Сторони не можуть визначити у своєму контракті позики інші умови визначення моменту укладення договору (з дати його підписання). Тому сторони не мають права включати до контракт положення про стягнення пені з позикодавця за несвоєчасне надання суми позики. Така умова договору не має юридичної сили.
Консенсуальні договори, які за законом вважається ув'язненими при досягненні сторонами угоди з усіх істотних умов і доданні договором належної форми. При цьому для вступу такого контракту в силу більш нічого не потрібно, а права та обов'язки у сторін виникають з моменту підписання даного договору. До даного виду відносяться більшість договорів господарської діяльності.
Зустрічним називається таке виконання однієї зі сторін своїх зобов'язань за договором, яке обумовлене виконанням своїх зобов'язань іншою стороною. Якщо інше не передбачено законом стосовно до конкретного виду контракту або не визначене самими сторонами, у разі неподання зобов'язаною стороною обумовленого договором виконання зобов'язання сторона, на якій лежить зустрічне виконання свого зобов'язання, має право призупинити його або відмовитися від виконання цього зобов'язання і вимагати відшкодування збитків.
До оплатним належать договори, що передбачають одержанн...