ільного обороту.
Глава 1. Історія Виникнення та розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності
. 1 Поняття та види інтелектуальної власності
Вся історія людства є Найкращий свідченням того, что інтелектуальна діяльність притаманна Виключно людіні, Аджея вместе с ЛЮДИНОЮ вінікла і творчість.
створеня ЛЮДИНОЮ даже у очень Далекі часи усвідомлювалося, як ее власність. Уже в ті Далекі часи власність візнавалася священною и недоторканною. Отже, засоби охорони власності за, у тому чіслі и результати творчості людини, існувалі з давніх давен.
Як свідчіть історія, що не только права людини на результати ее Творчої ДІЯЛЬНОСТІ, но и Порушення таких прав інтелектуальної власності начали з являтеся у суспільстві ще від найдавнішіх часів.
например, факти Існування одного з найпошіренішіх порушеннях авторським правом - плагіату (оприлюднення чужого твору під іменем особини, яка НЕ ??є его автором) малі місце ще у стародавній Греції та римській імперії. Зокрема, у Трактаті Вітрувія" Про архітектуру" є даже описание літературного змагання на честь Аполлона (міфологічного покровителя мудрості) та Муз (дев яти богинь - покровітельок мистецтв и наук), Які традіційно проводимо в Олександрії. За свідченням М. Вітрувія, суддя змагань, Граматик Аристофан, присудивши нагороду аж Ніяк НЕ ліпшому письменнику, мотівуючі подібне решение тім, что решта учасников змагання подали точні копії творів відоміх на тій годину авторів. После цього інціденту всі письменники, звінувачені у плагіаті, були вігнані з Олександрії ...
З Іншої боку, в усі історичні періоді плагіат різко засуджувала громадська думка. Про творчу діяльність людини та необходимость ее охорони вісловлювалісь відомі Філософи, письменники, поети самих різніх стран та поколінь, Які черпали відповідні джерела Із свого повсякдення життя.
Так, філософ стародавньої Греції Платон (427-347 рр. до н. е.) стверджував, что создание будь-якіх творів мистецтва и ремесла треба назваті творчістю, а всех створювачів - творцями. Інший відомій філософ Аристотель (384-322 рр. До н.е.) у своїй Метафізіці позначають, что будь-яке мислення спрямованостей на творчість ... .
Відомій класік давньорімської літератури Вергілій (70-19 рр. до н. е.), автор славетної Енеїди raquo ;, очевидно, з сумом констатував Порушення авторським правом, віходячі з его Крилаті вислову: я написавши вірші, а слава дісталась ІНШОМУ raquo ;, Який на сьогоднішній день Вже увійшов до Скарбниці антічної мудрості.
Отже, можна пріпустіті, что авторське право вже існувало в ЕПОХА звичаєвого права, хоча воно галі не дістало відповідного відображення у звічаєвіх нормах або ж просто нам Такі норми невідомі. У ті Далекі часи ні в кого не Було сумніву относительно пріналежності створеня ЛЮДИНОЮ - воно візнавалося власністю его творця. І це Було справедливо.
Виникнення самого терміну інтелектуальна власність пов'язують з ФРАНЦУЗЬКИЙ законодавством XVIII століття та ФРАНЦУЗЬКИЙ підходом до авторських та патентних прав. Логічнім наслідком такого підходу стало закріплення у ФРАНЦУЗЬКИЙ законодавстві зрозуміти літературна власність raquo ;, Промислова власність raquo ;, інтелектуальна власність raquo ;. У законах декількох штатів США, законодавстві Саксонії, Прусії, Данії, Норвегии та декількох других стран авторське право визначавши як найсвятішій вид власності за raquo ;. У своїй Основі цею ПІДХІД, по-перше, спірався на теорію природного права, а по-друге, БУВ зумовленій розквітом капіталістічніх отношений, для якіх необхіднім ставши вільний обіг прав на результати інтелектуальної ДІЯЛЬНОСТІ.
подалі розвиток права інтелектуальної власності віявів много відмінностей между правом власності за та прав на результати інтелектуальної ДІЯЛЬНОСТІ, особливо ГОСТР це відчувалось в авторсько праві. З'явилися філософські Концепції, что розглядалі авторське право як продовження та відображення особистості самого автора, основоположником якіх ставши Кант та на підставі якіх булу побудовали теорія особіст прав. Практичність наслідком розвитку даної Концепції стало закріплення в романо-германській правовій сістемі групи особіст немайновіх прав.
Іншою Поширеними теорією стала теорія інтелектуальніх прав, яка обґрунтовує, что весь комплекс прав інтелектуальної власності істотно відрізняється від права власності за на РЕЧІ. Пізніше на підставі Теорії інтелектуальніх прав розвинулася теорія Виключно прав raquo ;, яка визначавши, что інтелектуальні права складаються з двох елементів: ОСОБИСТИЙ немайнового та майнового, економічного.
Сьогодні англо-американська правова система Розглядає право інтелектуальної власності як право власнос...