Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Політичний режим і державний апарат фашистської Німеччини

Реферат Політичний режим і державний апарат фашистської Німеччини





align="justify"> Таким чином, до серпня 1934 Адольф Гітлер зосередив у руках не тільки повноваження глави уряду, а й представництво держави на міжнародній арені, командування армією, оприлюднення законів, призначення посадових осіб, а саме міністрів, чиновників , офіцерів. Право призначати помилування, вводити надзвичайні і виняткові стану на території держави довічно зосереджувалися в руках Гітлера, і згідно закону він сам має право особисто призначити свого наступника.

З цього моменту починається винищення будь-яких можливих шляхів опозиції: забороняється діяльність Комуністичної партії, розпускаються профспілки, Соціал-демократична партія в 1933 році була оголошена поза законом. Ті партії, які діяли до приходу Гітлера до влади «саморозпустилися».

Ситуація ускладнилася влітку 1933 року, коли законом було заборонено існування будь-яких політичних партій і громадських об'їдання, крім фашистських і керованих нею організацій.

До зими цього ж року в дію вступає новий закон, згідно з яким фашистська партія була оголошена єдиною носієм німецької державної думки.

Формально в Німеччині продовжувало існувати народовладдя, однак, незважаючи на всі зміни, воно стало набувати нових форм. Найбільш вираженою формою став плебісцит (лат. Plеbiscitum, від plеbs - простий народ і scitum - рішення, постанова) - опитування громадян, як правило, з метою визначення долі відповідній території. За допомогою нього вирішувалися найбільш великі політичні питання, найчастіше поворотного характеру: вихід з Ліги Націй (1933 г.), президентські повноваження канцлера (1934 г.), об'єднання з Австрією (1938)

Рейхстаг зберігався і продовжував свою роботу. Проте в одному з своїх програмних заяв Гітлер уточнив, що уряд має право сама визначати питати чи згоду рейхстагу. По-новому визначався склад парламенту.

У ході плебісциту народ схвалював 2 тис. кандидатів, з яких надалі на свій розсуд Адольф Гітлер виділяв 810 депутатів. Значення рейхстагу падало, і було звужене тоді, коли почала партійної держави стали істотно зміцнюватися і велике значення стали набувати з'їзди НСДАП. Риси вождевого [] держави ставали все більш помітними в державному устрої Німеччини. У силу особливих відносин між самою державною владою і партійної диктатурою, вождь партії і держави наділявся винятковими повноваженнями: визначати основи світогляду партії і народу в цілому, визначати форму партійної програми, вносити свої зміни в розпорядження як безпосередніх законів.

Постановою рейхстагу від 26.04.1942 р був закріплений абсолютний характер повноважень Адольфа Гітлера як вождя. Даною постановою він визначався як вождь Нації, верховний головнокомандувач вермахту, володарем урядової влади і главою уряду, верховним суддею і фюрером Партії одночасно. Саме визнання Гітлера як верховного головнокомандуючого було проголошено в 1938

Таким чином, проводячи інтеграційну політику держави і політику партії, нацисти уніфікували ще й пресу. Всі органи друку, за винятком нацистських, піддавалися ліквідації, або включалися в систему фашистської пропаганди.



2. Державний апарат і економіка фашистської Німеччини


2.1 Зміна структури і функцій державного апарату фашистської Німеччини


Перебудова державного апарату фашистської Німеччини мала величезне значення для встановлення і зміцнення терористичної диктатури монополістичного капіталу.

З кінця березня 1933 до 1935р р проводилася повна перебудова державного апарату: створювалися головні ланки апарату і визначалися всі подальші перспективи його діяльності та розвитку.

Усуненням колегіальності і введенням бюрократичної дисципліни характеризувалася адміністративна діяльність. Кабінет міністрів протягом декількох років після приходу Гітлера до влади практично повністю припинив свою діяльність. У 1933 р він проводить всього 31 засідання; через 4 роки цифра скорочується в п'ять разів і він проводить 6 засідань.

Даний орган перетворився у допоміжний рада при фюрері, а поряд з ним виникають особливі поради: Таємний кабінет із зовнішньої політики (1938 г.), Рада міністрів з оборони (1939 р.).

Міністерства значно збільшили розмах своєї діяльності, і надалі завдяки цьому з'являється Міністерство пропаганди (1933 г.). Воно повністю починає охоплювати всю сферу ідеології та культури, певну частину внутрішніх справ, а також сферу озброєнь і боєприпасів і міністерство економіки. Дані установи підпорядковувалися тільки Гітлеру, який наділив кожне з них законодавчими повноваженнями.

Повної централізації піддалася державна служба. Відповідно до законодавства всі чиновники (у...


Назад | сторінка 3 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Історія приходу фашистської партії до влади в Німеччині
  • Реферат на тему: Освіта і прихід до влади фашистської партії в Італії (1918 - 1922 рр..)
  • Реферат на тему: Економічна криза 1929-1933 рр.. Перехід до державного регулювання економік ...
  • Реферат на тему: Політичні партії Німеччини
  • Реферат на тему: Тоталітарна економіка фашистської Німеччини