>
Дана гілка влади відрізняється єдиним статусом і особливим режимом повноважень і діяльності суддів, а також інших фахівців суду.
Специфічною ознакою судової влади є неординарна система контролю за її діяльністю. Він може бути тільки правовим контролем за законністю судових рішень і дотриманням судами процедури їх прийняття. Це виключає втручання у відправлення правосуддя. Така система контролю носить в основному внутрішній характер, здійснюється за допомогою судового нагляду у вигляді касаційного і наглядового розгляду матеріалів справи вищим судом.
Судова влада - це реалізовані судом владні повноваження, якими він наділений для вирішення справ, віднесених до його компетенції в суворій відповідності до встановлених процесуальними формами шляхом застосування як процесуального, так і матеріального закону.
Суд - спеціальний орган держави, до компетенції якого входить здійснення правосуддя в інтересах усього народу. Свої функції суд виконує у формі дозволу кримінальних справ, цивільних, трудових та інших спорів, адміністративних та інших правопорушень у встановленому законом порядку. Він не супідрядно ієрархічно, як, наприклад, органи виконавчої влади. Більш висока судова інстанція не може вказувати нижчестоящої, як слід вирішити ту чи іншу справу. Вона може тільки скасувати неправосудне рішення і призначити новий розгляд справи, касаційну перевірку, прийняти справу до свого розгляду. Відносини судових установ, судових колегій відрізняються від відносин представницьких органів державної влади, де закони вищого органу держави є обов'язковими для нижчестоящого.
Особливість судової влади як незалежної гілки влади передбачає суддівське самоврядування - створення спеціальних органів для вирішення кадрових, дисциплінарних та інших питань членів суддівського корпусу. У Росії вищим органом суддівського співтовариства є Всеросійський з'їзд суддів, який формує Рада суддів Федерації та Вищу кваліфікаційну колегію суддів Федерації відповідно до ст. 29 Федерального конституційного закону від 31 грудня 1996 «Про судову систему Російської Федерації». Ці органи внаслідок порядку свого створення демократичним шляхом безсумнівно мають великий авторитет, і в цьому їх сила. У теж час їм бракує опори на інші гілки влади, зв'язків з ними. Вищі органи судового управління, можливо, отримали б не менший авторитет, якби в їх створенні брали участь інші гілки влади при вирішальній ролі суддів.
Суд охороняє політичну стабільність, караючи спроби незаконної узурпації влади, відіграє значну виховну роль, залучаючи громадян до прийнятим у суспільстві стандартам поведінки, до дотримання простих загальнолюдських цінностей.
Здійснюючи державну владу в особливій формі, суд, з одного боку, володіє такими повноваженнями, яких не має і не може мати законодавча і виконавча гілки влади. Він має право на основі закону позбавити людину свободи, конфіскований, у фізичної або юридичної особи його майно, розпустити політичну партію, позбавити недостойних батьків батьківських прав відносно їх дітей.
Такі конкретні рішення щодо певних осіб або їх об'єднань не може прийняти ні законодавча, ні виконавча гілки влади. З іншого боку, судова влада слабка. Вона зазвичай не спирається на безпосередню підтримку всього корпусу виборців як законодавча влада, не має таких силових механізмів як виконавча влада.
Сьогодні важливо не послаблювати увагу до проведення судової реформи, яка покликана створити сильну судову владу, охороняти і захищати право як цінність, виключити всякі спроби діяти неправовим »засобами, від кого б вони не виходили. Тільки тоді можна подолати властиві досі системі судової влади недоліки, в силу яких вона далека від виконання ролі, що відводиться їй у правовій державі.
Суди, що входять в систему, різняться обсягом компетенції, тому прийнято розрізняти ланки судової системи. Ланка складають суди загальної компетенції та займають однакове місце в судовій системі. Ланка визначає місце суду в судовій ієрархії, нижчі суди складають перша ланка судової системи, а вищестоящі - друге і третє ланки судової системи. Інстанція визначає процесуальну компетенцію судів. Всі суди поділяються на суди першої та другої (касаційної) інстанцій і суди наглядової інстанції.
Судова система - сукупність всіх судів держави, що мають спільні завдання, пов'язаних між собою співвідношеннями по здійсненню правосуддя.
Судова влада в Україні здійснюється тільки судами в особі суддів і залучених у встановленому законом порядку до здійснення правосуддя присяжних, народних і арбітражних засідателів. Ніякі інші органи та особи не вправі приймати на себе здійснення правосуддя. Дана гілка влади самостійна і діє незалежно від законодавчої і виконавчої гілок ...