Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Розробка меліоративних заходів в умовах Большемуртінском радгоспу Большемуртінском району

Реферат Розробка меліоративних заходів в умовах Большемуртінском радгоспу Большемуртінском району





13Май441187153318Июнь6511911142816Июль681399112816Август561597113116Сентябрь33161010183010Октябрь111291426307Ноябрь 221381026318Декабрь11169921376Год331499183311

На підставі таблиці 1.3 викреслюють рози вітрів - сезонні (малюнок 1.4-1.7) і річну розу вітрів (малюнок 1.8).

. 3 Геоморфологія, рельєф, грунти, гідрологія


Усі ліси радгоспу відносяться до рівнинним, однак характер рельєфу неоднаковий в право і лівобережної частинах радгоспу. Правобережна частина радгоспу є південно-західними відрогами Єнісейського кряжу. Рельєф тут горбистий через глибокі русел річок і струмків. Середня крутизна схилів 8 - 12 0. Абсолютні відмітки над рівнем моря коливаються від 50 до 580 м, причому загальне підвищення рельєфу виражено з південного заходу на північний схід.

Лівобережна частина радгоспу являє собою східну край Західно-Сибірської низовини. Рельєф цієї частини рівнинний, слабо пересічений мережею річок і струмків. Середня крутизна схилів не перевищує 8 0. Район розташування радгоспу відноситься до трьох грунтовим районам. Західна частина території радгоспу відноситься до західно-сибірської провінції листяно-лісової зони тривало мерзлотних грунтів.

Центральна частина території радгоспу входить в округ - Красноярська лісостеп Середньо-Сибірської провінції лісостепової зони сезонно-мерзлотних чорноземів і сірих лісових грунтів. Правобережна частина радгоспу відноситься до Приенисейской гірській провінції тривало сезонно-мерзлотних дерноволесних грунтів.

ярів на території радгоспу немає, ерозійні процеси практично не спостерігаються. Виняток становить розмив деяких лісових доріг, розташованих на схилах.

У формуванні грунтів визначальне значення мають елементи рельєфу: експозиція, крутизна схилів, вертикальна зональність. Ці фактори в поєднанні з характером лісової рослинності зумовили розвиток грунтів, головним чином, дерново-підзолистого типу різного ступеня оподзоленності. У долинах річок поширені торф'яно-підзолисті ґрунти, рідше зустрічаються лугові.

За механічним складом найбільш поширеними є среднесугліністиє грунту. За вологості найбільша частина грунтів відноситься до категорії вологих. На частку грунтів надмірного зволоження доводиться 15.9% Процеси заболочування практично не відзначаються.

На нижніх і середніх частинах схилів сформувалися дерново слабопідзолисті среднещебеністие грунту. Ці грунти відрізняються достатнім родючістю і приурочені до зеленомошно і осочково-трав'яним групам типів лісу.

Морфологічний опис дерново-підзолистих грунтів характеризується наступним: гумусовий горизонт з незначним вмістом фракцій дрібного щебеню 10-15 см, горизонт вилуговування виражений нерідко 10-25 см, структура комковатая, вміст щебеню збільшується, горизонт вмиванія іллювіальний ясно виражений, ущільнений, сильно защебнен, на глибині 60-70 см переходить майже в суцільний шар великих уламків гірських порід.

На пологих схилах північних експозицій формуються менш поширені грунту типу сірих лісових суглинків. Вони характеризуються найбільшим родючістю, що виростають на них насадження мають високі бонітети.

З метою детального аналізу рельєфу даної ділянки місцевості розглянули поперечний профіль території землекористування.

Основними характеристиками рельєфу є: вододіли, схили і гідрографічна мережа.

Інтенсивність і характер ерозії в значній мірі визначаються крутизною, довжиною, формою і експозицією схилу.

Значний вплив на розвиток ерозійних процесів роблять розчленованість поверхні і глибина місцевого базису ерозії.

Коефіцієнт розчленованості являє собою відношення сумарної протяжності всіх ланок гідрографічної мережі до площі, на якій вона розташована, тобто до її водозбірної площі. Таким чином, коефіцієнт розчленованості розраховуємо за формулою:



де L - протяжність всіх елементів гідрографічної мережі, км; - площа водозбірної площі, км 2.



На підставі розрахованого коефіцієнта розчленованості (К=0,25) ступінь розчленованості визнається слабкою.

Визначаємо глибину місцевого базису ерозії за формулою:



де Н Б.Е.- Глибина місцевого базису ерозії, м;

Н max - позначка найвищої горизонталі, м;

Н min - позначка найнижчою горизонталі, м.



Так як найнижча горизонталь відповідає брівці балці, то отримане значення місцевого базису ерозії збільшуємо на глибину балки (умовно 20 - 40 м):


За глибиною місцевого базису ерозії ...


Назад | сторінка 3 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Захист грунтів від ерозії
  • Реферат на тему: Захисту схилів і ярів від ерозії
  • Реферат на тему: Розробка меліоративних заходів в умовах Бакчарской радгоспу Томської област ...
  • Реферат на тему: Ведення сільськогосподарського виробництва на забрудненій радіонуклідами те ...
  • Реферат на тему: Грунти радгоспу Новогеоргіївський Жовтневого району Приморського краю та за ...