ь перевірки підвідомчих державних і муніципальних підприємств, бюджетних організацій. Вони здійснюють фінансовий контроль за використанням бюджетних коштів одержувачами бюджетних коштів у частині забезпечення цільового використання та своєчасного повернення бюджетних коштів, а також подання звітності та внесення плати за користування бюджетними коштами.
Відповідно до ст. 101 - 103 Конституції РФ для здійснення загальнодержавного контролю законодавчі органи державної влади можуть створювати свій орган. Таким органом в Росії є Рахункова палата РФ.
Рахункова палата РФ існує в Росії на підставі Федерального закону «Про рахункову палату Російської Федерації» від 11 січня 1995 (зі змінами на 29 грудня 2010 року) (редакція, чинна з 15 січня 2011 року). Вона є постійно діючим органом державного фінансового контролю, утвореного Федеральними Зборами РФ, і підзвітна йому [3].
Всі органи державної влади в РФ, органи місцевого самоврядування, Центральний банк РФ, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та їх посадові особи зобов'язані надавати за запитами Рахункової палати інформацію, необхідну для забезпечення її діяльності.
Динаміка доходів федерального бюджету на 2010-2014 рр. представлені в таблиці 2.1:
Таблиця 2.1 Динаміка доходів федерального бюджету, млрд. руб. [8]
2010 год2011 год2012 год2013 год2014 годДоходи, всего8 305,410 303,410 627,811 687,612 645,5в %% до ВВП18,519,318,518,418,0в тому числі: Нафтогазові доходи3 830,75 228,24 942,25 228,65 444, 3в %% до ВВП8,59,88,68,27,7Ненефтегазовие доходи4 474,75 075,25 685,66 458,97 201,2в %% до ВВП10,09,59,910,210,3Доля у загальному обсязі доходів,% 100,0100 , 0100,0100,0100,0в тому числі: Нафтогазові доходи46,150,746,544,743,1Ненефтегазовие доходи53,949,353,555,356,9
У 2012-2013 роках відбувається зниження доходів федерального бюджету з 19,3% до ВВП в 2011 році до 18,5% в 2012 році, з подальшим зниженням до 2014 року до 18,0% до ВВП. Така динаміка обумовлена ??тим, що відбувається зниженням нафтогазових доходів федерального бюджету (як одна з найбільших у світі нафтогазовидобувних країн, Росія отримує значні доходи від використання саме своїх сировинних ресурсів).
Відбувається зниження нафтогазових доходів федерального бюджету з 9,8% до ВВП в 2011 році до 7,7% до ВВП в 2014 році, при цьому ненафтогазовий доходи збільшуються в порівнянні з 2011 роком на 0,8% до ВВП і в 2014 році досягають 10,3% до ВВП (таблиця 2.2).
Зниження прогнозованого надходження нафтогазових доходів у відсотках до ВВП в 2014 р обумовлено більш зниженням цін на нафту, зростанням курсу долара США по відношенню до рубля, оподатковуваних обсягів видобутку вуглеводневої сировини та експорту нафти і нафтопродуктів в порівнянні з темпами зростання ВВП. Важливе вплив надає тут і зовнішня обстановка в світі: напружена ситуація, пов'язана з введенням санкцій проти нашої держави негативно позначається практично на всіх сферах життя країни.
Варто відзначити, що з 2013 року в Росії діє «бюджетне правило», що обмежує можливості уряду направляти на поточні витрати кошти від продажу нафти і газу. Згідно з правилом, для нафтогазових доходів встановлюється спеціальна «ціна відсікання», розрахована як середня ціна на нафту за останні кілька років. У 2013 році «ціна відсікання» становила 91 долар за барель. Всі нафтогазові доходи, отримані понад цього бар'єру, повинні направлятися в Резервний фонд до тих пір, поки його розмір не складе сім відсотків ВВП. Після цього уряд зможе почати витрачати половину доходів Резервного фонду.
Сьогодні залишається ряд невирішених проблем, а саме:
) зберігається значний ненафтогазовий дефіцит. Бюджетна система Російської Федерації знаходиться у високому ступені залежності від ситуації на світових сировинних ринках.
) фінансово-економічне обґрунтування рішень здійснюється на низькому рівні, що призводить до нових видатковим зобов'язаннями.
) структура бюджетних витрат не є оптимальною для стимулювання економічного розвитку;
) ефективність здійснюваних бюджетних витрат низька, одержуваний соціально-економічний ефект несоразмерен обсягом витрачених на ті чи інші цілі коштів;
) юджетная політика багато в чому залишається неясною для суспільства, необхідність і суть конкретних рішень і дій органів державної влади у цій сфері належним чином не розкриваються.
Таким чином, складність і масштабність завдань у сфері соціально-економічної політики держави, гострота існуючих проблем вимагають кардинального підвищення якості стратегічного управління економікою та суспільними фінансами.
Для...