так істотно зачіпають права та інтереси людей, що вимагають окремої характеристики з точки зору їх впливу на моральний зміст цієї діяльності.  
 Діяльність судді, слідчого, прокурора носить державний характер, так як вони є посадовими особами, представниками влади, здійснюють владні повноваження.  Вони наділяються цими повноваженнями для захисту інтересів 
  суспільства, держави та її громадян від різних посягань і в своєму службовому спілкуванні з іншими людьми представляють державну владу.  Закон у ряді випадків прямо визначає державний характер прийнятих ними рішень.  p> Так, вироки у кримінальних справах і рішення по цивільних справах виносяться іменем держави. Прокурор здійснює нагляд за виконанням законів і підтримує державне обвинувачення.  Всі постанови слідчого, винесені в Відповідно до закону по знаходяться в його провадженні кримінальних справах, обов'язкові для виконання всіма, кого вони стосуються. 
  Дії та рішення суду, прокурора, слідчого зачіпають корінні права та інтереси громадян.  Тому вона повинна відповідати принципам і нормам моралі, охороні авторитету державної влади і її представників.  Виконання державних обов'язків вимагає від представників влади підвищеного почуття обов'язку.  Люди, вирішують долі інших, повинні володіти розвиненим почуттям відповідальності за свої рішення, дії та вчинки. 
				
				
				
				
			  Детальний і послідовне регулювання законом усієї службової діяльності судді, слідчого і прокурора є особливістю цієї професії, що накладає глибокий відбиток на її моральний зміст.  Ні, мабуть, іншої такої галузі професійної діяльності, яка настільки детально була б врегульована законом, як процесуальна діяльність, здійснювана суддею, прокурором або слідчим.  Їх дії та рішення по суті і за формою повинні суворо відповідати закону.  Для професійної етики юриста характерна особливо тісний зв'язок правових і моральних норм, що регулюють його професійну діяльність. 
  Реалізуючи правове і моральне вимога справедливості, юрист спирається на закон. Підкреслюючи нерозривну єдність справедливості і законності, М. С. Строгович писав, що всяке рішення, прийняте органами держави, "має бути законно і справедливо, більше того, законним може бути тільки справедливе рішення, несправедливість не може бути законною "[5]. 
  У цій формулі правильно визначено співвідношення правового і морального в діяльності будь-якого юриста.  Будь-яке рішення, будь-яка дія слідчого, прокурора, судді, якщо воно відповідає закону, його правильно розуміється сутності, буде відповідати моральним нормам, на яких грунтується закон. p> Відступ від закону, обхід його, спотворене, мінливе тлумачення і застосування по суті своєї аморальні.  Вони суперечать не тільки правовим нормам, але і нормам моралі, професійної етики юриста.  При цьому аморальні не тільки свідомі порушення закону, а й неправильні, протизаконні дії і рішення, обумовлені небажанням глибоко оволодіти необхідними знаннями, постійно їх удосконалювати, неохайністю, неорганізованістю, відсутністю внутрішньої дисципліни і належної поваги до права, його приписами. 
  Співвідношення правового і морального принципу повинно бути представлене в діяльності будь-якого юриста.  Будь-яке рішення, будь-яка дія слідчого, прокурора, судді, якщо воно відповідає закону, його правильно розуміти сутність, відповідатиме моральним нормам, на яких грунтується закон [6].  Відступ від закону, обхід його, спотворене, хибне тлумачення і застосування по суті своєї аморальні.  Вони суперечать не тільки правовим нормам, але і нормам моралі, професійної етики юриста.  При цьому аморальні не тільки свідомі порушення закону, а й неправильні, протизаконні дії і рішення, обумовлені небажанням глибоко оволодіти необхідними знаннями, постійно їх удосконалювати, неохайністю, неорганізованістю, відсутністю внутрішньої дисципліни і належної пошани до праву, його приписами. 
  Вчені вважають необхідним виділити кілька ознак, що характеризують поняття професійної етики юриста: 1) це одна з галузей професійної етики як частини етичної науки, 2) яка вивчає професійну мораль юриста; 3) структурно представляє собою складну єдність професійно-моральних свідомості, практики і відносин; 4) дане єдність функціонує як у професійному праці, так і в позаслужбовий поведінці юристів; 5) при цьому професійно-моральну свідомість включає в себе поряд з іншими компонентами (моральними знаннями, переконаннями, поглядами, почуттями і т. д.) як моральні принципи і норми загальноприйняті, але діючі специфічно в умовах юридичної праці, так і особливі моральні норми, породжувані своєрідністю ситуацій в практиці професійної праці і позаслужбовий поведінки юристів; 6) особливі норми професійної моралі юриста не можуть суперечити системі загальних моральних принципів, обмежувати їх дію; 7) принципи і норми професійної моралі юристів в сукупності з правовими принципами та нормами визначають зміст професійного обов'язку юристів і регулюють їх відносини з громадянами, між...