якому забезпечується стабільно високий результат її функціонування. В основі її досягнення лежить принцип активного реагування на зміну внутрішніх і зовнішніх факторів.  
 Загальна стійкість організацій - це такий рух грошових потоків, що забезпечує постійне перевищення надходження коштів (доходів) над витрачанням (витратами). 
  Фінансова стійкість - визначається перевищенням доходів над витратами, яке забезпечує вільне маневрування грошовими засобами організацій і безперебійний процес виробництва та реалізації продукції. Фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості організацій. 
  Фінансова стійкість організацій - це таке стан її фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, яке забезпечує розвиток організацій на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. 
  Аналіз фінансової стійкості включає наступні етапи: 
  Оцінку і аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стійкості. 
  Ранжування факторів за значимістю, якісна і кількісна оцінка їх впливу на фінансову стійкість організацій. 
  Прийняття управлінського рішення з метою підвищення фінансової стійкості і платоспроможності організацій. [11, c. 311] 
  Таким чином, фінансова стійкість є відображенням стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва та реалізації продукції. Іншими словами, фінансова стійкість фірми - це стан її фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, які забезпечують розвиток фірми на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Тому фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства. 
   1.2 Характеристика показників фінансової стійкості  
   У міжнародній практиці і в даний час в практиці прогресивних російських фірм проводять відносну оцінку фінансової стійкості організації за допомогою фінансових коефіцієнтів. 
  Фінансова стійкість за цією методикою характеризується: 
  Співвідношенням власних і позикових коштів. 
  Темпами накопичення власних джерел. 
				
				
				
				
			  Співвідношенням довгострокових і короткострокових зобов'язань. 
  Забезпеченням матеріальних оборотних засобів власними джерелами. 
  При оцінки фінансової стійкості застосовується аналітичний підхід, тобто розраховані фактичні показники фінансової стійкості порівнюються з екстремальними (що випливають з практики західних розвинених країн і Росії). [1, с.16] 
  Для оцінки фінансової стійкості підприємства застосовується набір або система коефіцієнтів. Таких коефіцієнтів дуже багато, вони відображають різні сторони стану активів і пасивів підприємства. У зв'язку з цим виникають складнощі в загальній оцінці фінансової стійкості. Крім того, майже не існує якихось єдиних нормативних критеріїв для розглянутих показників. Їх нормативний рівень залежить від багатьох чинників: галузевої приналежності підприємства, умов кредитування. Сформованої структури джерел коштів, оборотності оборотних активів, репутації підприємства та т.д. Тому прийнятність значень коефіцієнтів, оцінка їхньої динаміки і напрямків зміни можуть бути встановлені тільки для конкретного підприємства, з урахуванням умов його діяльності. Можливі деякі зіставлення по підприємствах однаковою спеціалізації, але вони дуже обмежені. Необхідно враховувати також, що деякі коефіцієнти, містяться у переліку, дають повторну інформацію про фінансову стійкість, а інші функціонально пов'язані між собою. 
  Видно, що велика кількість коефіцієнтів служить для оцінки з різних сторін структури капіталу підприємства. Для оцінки цієї групи коефіцієнтів є один критерій, універсальний по відношенню до всіх підприємствам: власники підприємства вважають за краще розумний зростання частки позикових засобів; навпаки, кредитори віддають перевагу підприємствам, де велика частка власного капіталу, тобто вище рівень фінансової автономії. [4, с.85-86] 
  Проаналізувавши досить великий набір наявних коефіцієнтів фінансової стійкості, можна обмежитися наступними семи показниками: 
  Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів. 
  Коефіцієнт боргу. 
  Коефіцієнт автономії. 
  Коефіцієнт фінансової стійкості. 
  Коефіцієнт маневреності власних коштів. 
  Коефіцієнт стійкості структури мобільних засобів. 
  Коефіцієнт забезпеченості оборотного капіталу власними джерелами фінансування. [1, с.16] 
  Є така точка зору, що число коефіцієнтів не повинно перевищувати семи, тому що якщо число об'єктів спостереження перевищує сім, то людський...