присвячені роботи вітчизняних економістів С.Г.Струмилина, С.С.Сергеева, Е.Л.Сагайдака, Б.Н.Казарінова та інших. p> Прибуток більшістю фахівців в даний час, характеризується як найважливіший економічний показник роботи підприємств, що відображає їх фінансові надходження від усіх видів діяльності, кінцевим результатом якої виступає вироблена і реалізована продукція (надані послуги, виконані роботи), оплачені покупцем.
Прибуток як економічна категорія виконує визначені функції.
Прибуток характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства. Наявність прибутку на підприємстві означає, що його доходи перевищують всі витрати, пов'язані з його діяльністю.
Прибуток володіє стимулюючої функцією, одночасно будучи фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Частка чистого прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.
Прибуток є одним з джерел формування бюджетів різних рівнів.
Розрізняють прибуток бухгалтерську і чистий економічний прибуток. Як правило, під економічною прибутком - розуміється різниця між загальною виручкою і зовнішніми і внутрішніми витратами.
У число внутрішніх витрат включають при цьому і нормальний прибуток підприємця. (Нормальна прибуток підприємця - це мінімальна плата, необхідна, щоб утримати підприємницький талант.)
Прибуток, що визначається на підставі даних бухгалтерського обліку, являє собою різницю між доходами від різних видів діяльності і зовнішніми витратами.
В даний час в бухгалтерському обліку виділяють п'ять видів (етапів) прибутку: валовий прибуток, прибуток (Збиток) від продажу, прибуток (збиток) до оподаткування, прибуток (збиток) від звичайної діяльності, чистий прибуток (нерозподілений прибуток (збиток) звітного періоду) (малюнок 1).
В
Рис. 1. Взаємозв'язок показників прибутку
Таким чином, прибуток в торгівлі є грошовим вираженням вартості додаткового продукту, створеного продуктивною працею працівників торгівлі, які зайняті продовженням процесу виробництва у сфері товарного обігу, а так само частини додаткового продукту, створеного працею працівників інших галузей народного господарства, і направляється в торгівлю через механізм цін, на товари, тарифів, надбавок. Прибуток вимірюється сумою і рівнем. Вона є одним з найважливіших оціночних показників, що характеризує результат господарської діяльності підприємства. p> 1.2 Джерела формування доходів і прибутку торговельного підприємства
Особлива значимість прибутку в розвитку підприємств зумовить і необхідність створення дієвого механізму управління їй.
Під управлінням прибутком розуміється процес вироблення і прийняття управлінських рішень по всіх основних аспектам їх формування, розподілу і використання. p> Основним джерелом формування прибутку підприємства є виручки від реалізації продукції.
Виручка від реалізації продукції означає завершення виробничого циклу підприємств, певну стадію кругообігу грошових коштів, повернення авансованих на виробництво засобів підприємства у грошову форму і початок нового витка оборотних коштів. Вона характеризує відтворювальний процес підприємства в кількісному і якісному відношенні. З кількісного боку дається уявлення про обсягах виробництва в натуральному і грошовому вираженні. Якісна сторона проявляється в споживчих властивостях продукції і послуг, так як вони знаходять своїх споживачів.
Виручка від реалізації - найважливіша економічна категорія, що виражає грошові відносини між постачальниками і споживачами продукції, робіт і послуг. У результаті реалізації відбувається зміна форм вартості з товарної на грошову і зміна власників. p> Отримана в результаті реалізації виручка дозволяє підприємству забезпечувати оборотними коштами процес відтворення, виконувати зобов'язання перед державним бюджетом, позабюджетними фондами, перед іншими підприємствами, а також працюють на підприємстві.
На розмір виручки від реалізації продукції впливають такі чинники:
у сфері виробництва - обсяг виробництва, асортимент продукції та послуг, ритмічність випуску та ін;
в сфері обігу - перехідні залишки готової продукції, ритмічність відвантаження, порядок оформлення документів, дотримання договірних умов, рівень цін та ін;
не залежні від діяльності підприємства - своєчасність оплати за відвантажену продукцію, робота транспорту з перевезення готової продукції та ін
Джерелами інформації для визначення фактичного обсягу і виручки від реалізації продукції є
- план-графік випуску готової продукції і надання послуг;
- дані про надходженні готової продукції на склад підприємства наростаючим підсумком;
...