чинником можливості інтродукції деревних порід є їх зимостійкість. p align="justify"> Показники оцінки життєздатності та перспективності рослин (ступінь щорічного визрівання пагонів, зимостійкість, збереження габітусу, побегообразованіе, регулярність приросту пагонів, здатність до генеративного розвитку та способи розмноження в районі інтродукції) характеризує стан і можливість існування цих рослин у даних умовах.
Ступінь щорічного визрівання пагонів визначає їх більш-менш успішну перезимівлю. Візуально визначається за сукупністю таких ознак: одревеснению, забарвленням і розвитку захисних зовнішніх покривів (пробки, воскового нальоту, волосяного або повстяного покриву тощо), характерних для того чи іншого виду; по заставлянню, ступеня сформованості, забарвленням і захищеності нирок. Характерними показниками є закінчення росту пагонів і закінчення листопаду (у листяних порід) до настання пізніх осінніх заморозків.
За перерахованих вище ознаками ступінь визрівання пагонів оцінюється за наступною шкалою: 1 - пагони визрівають на 100% довжини; 2 - на 75%, 3 - на 50%, 4 - на 25% і 5 - не визрівають.
Зимостійкість рослин. Зимостійкість розглядається як провідний чинник у інтродукції рослин. Вона оцінюється за відповідною шкалою: 1 - пошкоджень немає; 2 span> - обмерзає не більше 50% довжини однорічних пагонів; 3 - обмерзає 50 - 100 % довжини однорічних пагонів; 4 - обмерзають дворічні та більш старі частини рослин; 5 b> - обмерзає крона до рівня снігового покриву; 6 - обмерзає вся надземна частина; 7 - рослини вимерзають цілком.
Збереження габітусу. Від ступеня зимостійкості залежить здатність рослин в більшій чи меншій мірі зберігати притаманну їм у природі форму зростання, а, отже, і багато якості, заради яких їх вводять в культуру. Рослини по-різному схильні до дії низьких температур та інших факторів зовнішнього середовища. Оцінку цього показника пропонується проводити за триступеневої шкалою.
Рослини зберігають притаманну їм у природі життєву форму дерева, куща, напівчагарника, чагарнику, ліани і т...