ринку з вільним переміщенням товарів, послуг, капіталу і робочої сили. Відбувається процес юридичного оформлення єдиного торгового простору країн Співдружності. І як результат цих заходів - зростання товарообігу. p> З середини 1990-х років почався новий етап у розвитку інтеграційних процесів. У березні-квітні 1996 р. виникли два нових державних утворення - "Союз чотирьох" у складі Росії, Білорусії, Казахстану і Киргизії і "Союз двох", створений Росією і Білорусією. У квітні цього року був також укладений союз між Казахстаном, Киргизією та Узбекистаном. p> У чотирибічному і двосторонньому договорах основна увага приділяється подальшому поглибленню інтеграційних процесів у сфері економіки, зокрема погодженням напрямків економічного розвитку.
Особливість двостороннього договору між Росією і Білорусією полягає в тому, що ці держави створюють спільні міждержавні та наддержавні органи, рішення яких обов'язково для урядів обох держав. Крім того, передбачається формування спільного бюджету за рахунок щорічних відрахувань з державних бюджетів сторін для фінансування спільних програм і змісту спільних органів. Новим у договорі є те, що з 1997 р. почне здійснюватися єдина структурна політика в промисловості, яка дозволить забезпечити взаємне доповнення економік двох країн. Передбачається завершити роботу з адаптації грошових систем.
За останній період відзначаються позитивні зрушення у відносинах з країнами СНД в галузі науково-технічного співробітництва. Підписані угоди з Україною, Молдавією, Узбекистаном, Туркменією, Азербайджаном. Створено міждержавний науково-технічна рада. Однак результати цієї діяльності незначні, тому що наука в країнах СНД в даний час знаходиться в ще більш важкому становищі, ніж у Росії.
У концепції середньострокової програми Уряду Російської Федерації на 1997-2000 рр.. "Структурна перебудова та економічне зростання ", затвердженої на засіданні Уряду 13 грудня 1996, значну увагу приділено питанню співпраці Росії з країнами СНД. У ній пріоритетна роль відводиться розвитку зовнішньоекономічних зв'язків з країнами СНД. Намічається зростання питомої ваги країн СНД під зовнішньоторговельному обороті Росії, що передбачає активні дії як в напрямках, передбачених у Договорі про створення економічного союзу, так і по лінії поглиблення двосторонніх зв'язків з кожною з країн Співдружності. При цьому враховуватимуться можливості демократичних перетворень і просування по шляху економічної інтеграції країн СНД і курс їх економічної політики з відношенню до Росії.
Першочергова роль відводиться реалізації домовленостей про початок інтеграційних процесів з Білорусією, Казахстаном і Киргизією. Для цього необхідно вирішення таких основних завдань:
В· поглиблення взаємодії в виробничої та інвестиційних сферах;
В· формування спільного науково-технологічного простору, об'єднання наукових і освітніх потенціалів держав співдружності з метою проведення спільних дослідних про...