ак як єдиним інвестором є держава, що виключає можливість залучення сторонніх засобів.  У країнах же з ринковою економікою завжди існує більше або менш широке коло юридичних (фізичних) осіб, які мають можливість вкладати свої кошти як на власні потреби, так і на потреби сторонніх організацій з метою їх ефективного використання.  По-третє: в умовах планової системи в цілі капітальних вкладень не входить забезпечення конкурентоспроможності, не сумісне з централізованою економікою.  Відсутність такої мети породжує введення та застосування директивно-нормативного показника ефективності капітальних вкладень.  Тому в умовах ринкової економіки найбільш прийнятним бачиться використання терміну інвестицій.  
 Виходячи зі сказаного, можна рекомендувати ще одне, більш точне визначення поняття інвестицій, яке обгрунтовано розкриває його сутність. 
  Інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальні цінності, вкладені в об'єкти підприємницької діяльності з метою отримання доходу, у тому числі: 
  - рухоме і нерухоме майно та майнові права, право утримання та інші, крім товарів, що імпортуються і призначених для реалізації без переробки; 
  - акції та інші форми участі в комерційних організаціях; 
  - облігації та інші боргові зобов'язання; 
  - вимоги грошових сум, товарів, послуг і будь-якого іншого виконання за договорами, пов'язаним з інвестиціями; 
  - право на результати інтелектуальної діяльності, включаючи авторські права, патенти, товарні знаки, промислові зразки, технологічні процеси, ноу-хау, нормативно-технічну, архітектурну, конструкторську і технологічну проектну документацію; 
  - будь-яке право на здійснення діяльності, засноване на ліцензії або в іншій формі, надане державним органом [1, 25]. 
  Інвестиції як економічна категорія виконують ряд найважливіших функцій, без яких немислимо нормальний розвиток економіки будь держави.  Інвестиції на макрорівні є основою: 
				
				
				
				
			  В· для здійснення політики розширеного відтворення; 
  В· для прискорення НТП, поліпшення якості та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції; 
  В· для структурної перебудови суспільного виробництва і збалансованого розвитку всіх галузей народного господарства; 
  В· для створення необхідної сировинної бази промисловості; 
  В· для цивільного будівництва, розвитку охорони здоров'я, культури, вищої та середньої школи, а також для вирішення інших соціальних проблем; 
  В· для пом'якшення або розв'язання проблеми безробіття; 
  В· для охорони природного середовища; 
  В· для конверсії військово-промислового комплексу; 
  В· для забезпечення обороноздатності держави та вирішення багатьох інших проблем. 
  Зрештою вони необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства в майбутньому, стабільного фінансового стану і максимізації прибутку.  У Росії з розвитком ринкових відносин інвестиційний ринок набирає обертів.  У ...