іст фінансової заборгованості країн В«третього світуВ», до початок 1990-х років перевищила 1 трильйон доларів.  Щорічно країни, що розвиваються тільки за борговими процентами виплачують суми, в 3 рази перевищують отримувану допомогу.  
 У цілому ж більшості країн, що розвиваються притаманні такі характеристики: вкрай низький рівень розвитку продуктивних сил, нерівномірність їх соціально-економічної та політичної еволюції, вузькість галузевого складу господарства, провідне значення мінерально-сировинних галузей, доіндустріальна структура енергобалансу і слабкість електроенергетики, кризовий стан сільського господарства і гострота продовольчої проблеми, зберігається залежність від розвинених капіталістичних держав, величезна і все зростаюча зовнішня фінансова заборгованість.  Важливими особливостями є також своєрідна територіальна структура господарства країн В«третього світу В», особливості розселення і швидке зростання населення, гіперурбанізація, неграмотність, бідність та інші. 
  Можна було б навести чимало даних світової статистики, свідчать про кризові тенденції в розвитку цієї групи країн і всередині них.  Однак гострота регіональних проблем є лише складовою частиною світових протиріч, які зачіпають життєві інтереси всього людства. 
  Всі існуючі в світі типи товариств пов'язані між собою системою політичних, економічних і культурних відносин.  Світ, в якому ми живемо, один.  І певна група країн не може розвиватися, йти по шляху прогресу, в той час як інші держави відчувають все зростаюче економічне тиск.  Погіршення економічного становища країн, безсумнівно, відбивається на всьому світовому співтоваристві: там, де існують кричущі розбіжності у рівні життя рівних народів (співвідношення доходів на душу населення в економічно розвинених країнах і країнах протягом останніх 30 років стабільно і становить 12: 1), глобальна стабільність неможлива. 
  У цьому полягає розуміння всієї важливості проблеми соціально-економічної відсталості країн. 
				
				
				
				
			   3.  Світ, що розвивається - БАГАТОЛИКИЙ ФЕНОМЕН  
  відсталість, країна, що розвивається 
  У цілому країни, що розвиваються мають досить високі темпи економічного зростання за три десятиліття (1950-1980 рік), їх валовий внутрішній продукт (ВВП) зріс в 4, 5 рази (у цінах 1970), частка в сукупному ВВП несоціалістичного світу піднялася з 14, 4% до 18, 7%, і темпи їх економічного зростання були вище, ніж у розвинених країнах, хоча в більшій мірі за рахунок темпів економічного розвитку В«нових індустріальних країнВ». 
  На жителів країн В«третього світуВ» доводиться: 18% загальносвітового ВВП, 28% світового експорту і тільки 15% споживання енергії, 30% споживання зернових, 17% сукупних загальносвітових витрат на освіту, 6% - на охорона здоров'я та 5% - на наукові дослідження. 
  Розвиток звільнилися країн в останні роки супроводжується наростанням суперечностей.  Темпи економічного розвитку країн В«третього світуВ» впали в 1980-х роках вдві...