ть виступати: іноземні держави; міжнародні організації; іноземні юридичні та фізичні особи; громадяни приймаючих інвестицій держав, які мають постійне місце проживання за кордоном.  [...] p> Іноземні інвестиції можуть здійснюватися в різних формах.  p> Залежно від форми власності виділяють державні, приватні та змішані іноземні інвестиції.  p> Під державними інвестиціями розуміють головним чином кошти іноземних держав у вигляді позик, кредитів, грантів, які одна держава або група держав надають за кордон за рішенням урядових і міжурядових організацій.  p> Під приватними інвестиціями розуміють довгострокові вкладення капіталу, здійснювані фізичними та юридичними особами однієї країни в предмети інвестицій, розташовані на території іншої країни.  p> Змішаними іноземними інвестиціями є спільні вкладення державних структур і приватних осіб, здійснювані за кордон.  p> Відповідно до класифікації ЮНКТАД виділяють прямі, портфельні та інші інвестиції.  [2, с.  212]  
 До прямих іноземних інвестицій відносять вкладення іноземних інвесторів, які передбачають отримання останніми права контролю та активної участі в діяльності організації, розташованої в країні, яка не є місцем перебування інвестора.  В основному, до них відносять придбання інвестором за кордоном місцевого підприємства; створення нового іноземної філії компанії; а також змішаного або спільного підприємства. [7, с.  37-38] 
  Велике значення в сучасних умовах має залучення іноземних інвестицій для освоєння родовищ корисних копалин та інших природних багатств на основі угод (договорів) про розділ продукції.  Найчастіше іноземним компаніям передається розробка природних ресурсів: мінерально-сировинні, водні, лісові.  Укладення таких угод доцільно, коли країна має значні розвідані, але не розроблені запаси через брак фінансових і технічних засобів.  При цьому інвестор отримує виключне право на розвідку і видобуток ресурсу на свій ризик і за свій рахунок на виділеній йому території.  Він володіє продукцією і може вільно продавати її після обов'язкових поставок на місцевий ринок, розмір яких обговорений в угоді.  Йому ж належить обладнання, апаратура, установки, встановлені при видобутку природного ресурсу. 
				
				
				
				
			  Спільні та іноземні підприємства створюються в основному у сфері торгівлі та громадського харчування, промисловості, будівництві, комерційної інфраструктурі, науці та науковому обслуговуванні, транспорті, зв'язку та у фінансовій сфері. [13] 
  Здійснення портфельних іноземних інвестицій не передбачає отримання права контролю за об'єктом вкладень, а націлене, насамперед, на отримання доходу.  До портфельних іноземних інвестицій відносять вкладення іноземного капіталу в акції (менше 10% загального обсягу акціонерного капіталу) місцевого підприємства, облігації, векселі та інші боргові зобов'язання, а також державні цінні папери. [2, с.  213] 
  Найбільший інтерес для західних портфельних інвестицій в середині 90-х представляли наступні галузі економ...