тва, застосовуваний до боржника з метою відновлення його платоспроможності;
- конкурсне виробництво - процедура банкрутства, застосовуваний до боржника, визнаного банкрутом, з метою пропорційного задоволення вимог кредиторів;
- мирова угода - процедура банкрутства, застосовуваний на будь-якій стадії розгляду справи про банкрутство з метою припинення провадження у справі про банкрутство шляхом досягнення угоди між боржником і кредиторами [4].
При порушенні справи про банкрутство на підставі заяви боржника спостереження вводиться з дати прийняття арбітражним судом заяви боржника до виробництва, за винятком випадків, якщо відповідно до Федерального закону "Про неспроможність (банкрутство)" до боржника повинна бути застосована інша процедура банкрутства. У разі порушення справи про банкрутство на підставі заяви боржника про введення спостереження вказується в ухвалі про прийняття заяви боржника. p> Визначення про введення спостереження виноситься у разі, якщо вимога заявника до боржника - юридичній особі в сукупності складають не менше, ніж сто тисяч рублів і зазначені вимоги не виконані протягом трьох місяців з дати, коли вони повинні були бути виконані. p>
Юридична особа вважається нездатним задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями (за отримані товари, виконані роботи і послуги) і (або) виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів, якщо відповідні зобов'язання і обов'язки не виконані протягом трьох місяців з моменту настання дати їх виконання, а розмір зобов'язань і платежів в сукупності становить не менше п'ятисот мінімальних розмірів оплати праці. Боржник може бути визнаний неплатоспроможним, якщо поточних надходжень недостатньо для покриття поточних платежів, але при майні, достатньому для погашення вимог усіх кредиторів у повному обсязі, до нього може бути застосована більш бажана процедура зовнішнього управління [4]. p> 1.2 Причини банкрутства російських підприємств
Найпоширенішими причинами ділової неспроможності є економічні, фінансові чинники і фактори, пов'язані з професіоналізмом управління [2].
В економічній літературі також поширена класифікація факторів, що обумовлюють неспроможність (банкрутство) організацій на зовнішні і внутрішні. До зовнішніх факторів, що робить сильний вплив на господарську діяльність підприємства, відносяться розмір і структура потреб, рівень доходів і накопичень населення; політична стабільність і спрямованість внутрішньої політики; розвиток науки і техніки, які визначають усі складові процесу виробництва товару і його конкурентоспроможність; міжнародна конкуренція; наслідки загальноекономічного спаду, інфляції [8]. Внутрішні чинники, що визначають розвиток підприємства і впливають на результати його господарської діяльності, в економічній літературі в загальному вигляді представляються чотирма основними групами [11]:
стратегія підприємства
принципи діяльності підприємства